Звернення координатора ГО Во «Майдан» Михайла Лісіцкі до жителів Виноградівщини

• Виноградів
• 09:10 | 19.06.2014

 Шановні мої! Наша країна йде шляхом оновлення та перемін. Ми не маємо іншого вибору – це виклик часу. Щоб досягти мети ми вимушені змінюватися, вимушені ставати кращими. Наш обов’язок намагатися бути щирими і відвертими не тільки до свого середовища, але і до себе. Намагатися відстоювати справедливість та говорити правду. Цього від нас вимагають сучасні обставини. Іншого шляху становлення та вдосконалення немає. Інший шлях веде до того, що в головах та серцях наших пануватиме облуда і страх. Це шлях протистояння, зневаги і образ. Це підгрунтя на якому базується зло. Величина і сила цього зла залежать від того, скільки грошей і зусиль в нього вкладають ті, хто вже є його знаряддям. Події на сході України є шокуючими.  Але ми є свідками того, що спочатку до злодіїв і шахраїв приєдналися неправдомовці, потім бандити, а вже після того  прийшли зовнішні агресори. Пам’ятаймо, що узаконення несправедливості  є викликом для демократії.

         Тому, з огляду на вищесказане наголошуємо, що демократія може розвиватися тільки там де є прозорість у діях та відвертість у взаємостосунках. Тож інформуємо громадськість про те, що впродовж існування організації нами були направлені запити у Виноградівські міську та районні ради.  Отримані відповіді не є в повному об’ємі, особливо це стосується міської ради, де є намагання її рішенням надати високий рівень секретності.

       Окрім того,  нами були направлені запити в різні установи, які би мали впливати на роботу Виноградівської міліції, але результат невтішний. Маючи на руках з юридичної точки зору незаперечні докази  того, що окремі міліціонери не мали би там працювати, а міліція в цілому не виконує своїх функцій на належному рівні, нам дали зрозуміти, що 20. 12. 2011 року на професійне своє свято міліціонери не били Деривача А.П., який прийшов до них у відділ написати заяву. Не бив також 4.06.2011року і Максимович М.М. Араньош Василя в  кафе-барі, що розташований по вул. Головній в с. Матієво. Згідно відповіді на запит ми повинні вірити, що на території району не існує незаконного бізнесу ігрових автоматів, наркоторгівлі та незаконного продажу валюти. Подібні запити ми направили у відповідні установи щодо порушень лісового законодавства ДП «Виноградівський лісгосп». В отриманих відповідях також відсутні ознаки злочину чи порушень. Більше того, колектив активно став на захист того, хто відверто підтримував режим Януковича.

       Складно це все пов’язати і говорити про мораль та про загиблих на Майдані і на сході. Але ми вимушені розуміти, що нас хочуть вже силою повернути в стійло радянщини з дозованою і спотвореною інформацією та з визначеним напрямом мислення. Брехлива інформація породжує примітивні думки і безвідповідальну позицію. Професійні брехачі є базовою складовою кожного кримінального режиму чи корупційної системи. Вони більше приносять лиха громаді ніж наркомани і алкоголіки разом узяті, бо останні є продуктом тих, кому брехачі допомагають існувати. Кваліфіковані брехачі є невід’ємною частиною духовного та матеріального зубожіння нації. Останнім часом ми інтенсивно почали прямувати шляхом духовного становлення, але нам все ще складно адекватно реагувати на ситуацію, коли є відсутньою можливість  замінити на посаді злодійкуватого професіонала порядним працівником, через те що цього не дозволяють інструктивні матеріали, які є напрацьованими ще комуністами. Звучить абсурдно, але на жаль, така реальність. Ми всі потерпаємо від ротацій в силових структурах, позаяк ними, здебільшого, приховується чиясь аморальність. Ротація в радянські часи дозволяла комуністам тривало приховувати бездарність своїх партійців. Здібності та професіоналізм мали меншу вагу ніж відданість керівнику. На жаль така практика є поширеною і на даний час і не тільки в  силових структурах.

     На закінчення вимушений наголосити на тому, що могутність України у її єдності. Не є виною жителів сходу те, що їм не під силу так наполегливо і відчайдушно протистояти обману і хамству у себе вдома, як це робиться  в центральній частині України чи на її заході. Ми маємо різну спадщину, і зобов’язані пам’ятати, що кому більше дається від того більше вимагається. Хіба християнські цінності нам не для того передавалися, щоб їх поширювати? Хіба не краще захищати правду і відстоювати справедливість на сході, аніж потім у себе вдома? Якщо її там не захистити, то може історія повторитися і знову заможні українці вимушені будуть тікати зі своєї землі, або перетворюватися на бандитів і ще більш інтенсивно впроваджувати кастовість у взаємостосунках ніж це робилося при режимі Януковича, або ж вимушені будуть виконувати функцію звичайних лизунів. На жаль на сьогодні у Росії у вибудованих нормах взаємостосунків місця для вільної людини не існує.  Кат і жертва.  Вдумаймося в це. То ж шануймося.

Слава Україні!