Закарпатцям не треба сміттєпереробних заводів бо є канави і ліси?

 

Дивитись на те,як люди нищать природу забруднюючи її своїми відходами від життєдіяльності без болю і розуміння того,що ми колись захлинемось у своєму ж багні неможливо.

 Ці фото зроблено неподалік села Широке на Виноградівщині,того самого села яке у 2009 році 22 березня на референдумі висловилися проти  будівництва сміттєпереробного заводу.25 лютого 2009 року перед референдумом навіть перекрили дорогу Коровичі — Мукачево, протестуючи в такий спосіб проти намагання районної влади спорудити поблизу села Широке полігон для утилізації твердих побутових відходів.

Пізніше влада намагалася реалізувати проект по будівництву сміттєпереробного заводу поблизу сіл Текова та Гудя,але і там люди не захотіли такого “сусідства”. Ці події висвітлював навіть телеканал Інтер у своєму репортажі:

 http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2011/04/07/762953.html

   Хочеться задати тим людям які були проти побудови заводу питання,так краще,щоб памперси,склянки та різне сміття викидалось прямо із машини у річку або на обочину у лісі ? Це для вас не проблема? А якщо  неподалік населеного пункту європейська фірма (за свої кошти)хоче  встановити сміттєпереробний завод, який без шкоди для мешканців та навколишнього середовища сортуватиме те ж таки сміття, то це для вас глобальна  катастрофа!

З боку це виглядає так.Живе собі сім”я,яка не дуже любить прибирати у хаті,де їсть там все кидає на підлогу,потім через все це переступає,дихає продуктами гниття але порядок не робить.Приходить сусід у якого в хаті завжди чисто і прибрано і каже:-сусіде,давай я тобі допоможу навести лад у хаті,мені лише покажи де все це скласти надворі.А той “хазяїн” відмовляється від допомоги,хай краще тут все лежить,  а то ще й  весь двір буде смердіти!

  Де вихід із цієї ситуації? Можливо у більшій поінформованості громади сіл,адже люди не знаючи що то буде за завод, одразу лякаються думаючи,що це чергове звалище сміття. Потрібно вже визначатись,або жити у смітті повсюди або навести лад у цій сфері і зажити хоч трохи по-європейськи.

Джерело:Cевлюш Інфо