Україні бути!

• Виноградів
• 19:38 | 10.09.2014

Серед багатьох політиків стало популярним побувати декілька днів на фотосесії у зоні антитерористичної операції. Деякі навіть будують на цьому свій імідж та передвиборчу компанію. Це гидко, адже робиться це на крові наших бійців. Сьогодні я написав про Олега Івановича Куцина. Це теж політик, керівник обласної організації ВО «Свобода» на Закарпатті, уродженець Тячівщини. Так як перебував з цією людиною майже місяць на Сході, можу з впевненістю заявити, що він перебуває там не для піару.  Коли створювалась чота «Карпатська Січ», яка зараз воює на Сході у Вуглегірську, Олег Іванович запросив мене як журналіста поїхати з ним. Вийшло навіть повоювати трошки вдалось.

Отже, в липні прибули на розподільчу базу в місті Ізюм, що на межі Харківської та Луганської областей. Звідти планувалось розвозити гуманітарну допомогу, амуніцію і все необхідне для військових. Після першої поїздки зрозуміли, що волонтери далі, ніж за 20 кілометрів від фронту не під’їжджають, тому від «Кума» (позивний Куцина О.І. – «Кум») надійшла наполеглива пропозиція возити допомогу на перші блокпости і на передову. Так ми разом із нашим керівником побували в Артемівську, Костянтинівці, під Горлівкою, Дебельцевому, Попасній.  Інколи мало не з військами входили в міста, декілька разів вибухали дорожні розтяжки, потрапляли під обстріл диверсійних груп сепаратистів, але незважаючи на це сумлінно виконували замовлення бійців Нацгвардії та ЗСУ. Спілкування з нашими хлопцями завжди піднімало патріотичний дух.

Вечори проходили у цікавих бесідах із Олегом Івановичем, який виявляється є високоінтелектуальною людиною, з двома освітами. Питаюсь: «Що ж вас сюди занесло?», у відповідь отримав удар поглядом, що аж ніяково стало. «Як що? У країні війна, кожен націоналіст, що повинен бути еталоном українця мусить захищати свою Бітьківщину. Як це робили холодноярівці, упівці та інші герої. Це не має бути обов’язком, це є тобою. У таких ситуаціях це сенс твого життя. Стріляти треба. На жаль, не дозволяють воювати ні лікарі, ні близькі, ні військкомати. Але це не так важливо», – лукаво посміхнувся Кум, – «Це своєрідний та дуже болючий катарсис для України. Гинуть кращі люди, цвіт нації, але на майбутньому мирі, наші діти не відновлять країну, але збудують нову, ще сильнішу. У свій час здобуття Незалежності очистило серцяя Західної України, Майдан – Центральну та Наддніпрянщину, тепер триває процес форматування свідомості жителів Сходу від совковщини. Звичайно, якби політика була інакшою в плані національної ідеї, останніх двох етапів не було б».  Хотів би зауважити, що Олег Іванович Куцин був особисто знайомий із В’ячеславом Чорноволом та брав участь у всіх акціях за здобуття Незалежності України, зокрема, Майдан відбув зародків і до його формального завершення. На своїх руках виніс більше десятка майданівців, хоча сам говорить про вісьмох. Двоє померло від поранень прямо на руках. Свої майже 50 років прожив у постійній боротьбі, видно, що в складних ситуаціях, він як риба у воді.  Отак у шаленому темпі, накатуючи на колеса старенького бусика, що Кум пожертвував для такої роботи, працювали майже місяць. Кожного дня на покажчику додавалось по 300-400 кілометрів. І тепер працює над відновленням національного духу на Донбасі.  Окрім допомоги військовим, організовує автопробіги, бесіди, віче, бере участь у громадській роботі. І це він робить суто із-за своєї громадянської позиції, на відміну від, мажоритарщиків тих округів. Був присутній на віче присвяченому звільненню Слов’янська  від сепаратистів, де виступав Куцин Олег. Вперше почув від місцевих мешканців подяки за те, що приїхали свободівці! Люди, певне, зрозуміли суть «регіоналів» із комуністами. Приємно розуміти, що не все втрачено. Вважаю, що справжні українці є всюди і завдяки таким людям, що перебуваючи на хиткому політичному грунті стають рівно на ноги та впевненим досвідченим націоналістам, все ж – Україні бути!

Andrew Susol