У Виноградові відкрилась ретро-виставка фоторобіт Миколи Аврелія Керестені

  • Виноградів
  • 15:25 | 27.11.2015

 

Сьогодні у Виноградові, у виставковій залі “ІМПАСТО”, за сприяння Спілки фотохудожників Закарпаття було відкрито ретро-виставку робіт священика-фотографа Миколи Аврелія Керестені.

Довідка:

 

Священик і фотограф Mикола Аврелій Керестені народився 24 червня 1910 року в селі Королево. Закінчив гімназію в Береговому та теологічну гімназію в Ужгороді та Пряшеві. Висвячений в Ужгородському Хрестовоздвиженському кафедральному соборі 28 липня 1935 року. Службу розпочав у селі Звала. У 1938 – 1950 роках служив капеланом в Гуменному, з якого регулярно, аж до 1950 року, добирався до села Сопковці, що взимку було дуже не просто.

 

Проводив Маріянську конрегацію греко-католиків в Гуменному та багато часу присвячував молоді. Вчив їх співати старослов’янські пісні, молитися тa, в скромному капеланському будиночку, репетирував з ними театральні спектаклі. Часто риболовив разом з ними на річках Лаборець та Ціроха. Великим його захопленням була фотографія. М.А. Керестені був членом фотогуртка при Клубі словацьких туристів і лижників, активно брав участь у різних змаганнях та виставках.  

 

У грудні 1943 р. ,в Гуменному, була організована Перша фотовиставка словацьких фотоаматорів, у якій Mикола Аврелій Керестені взяв активну участь. Пізніше його фотороботи експонувалися також на виставках у Спишській Новій Всі, Кежмарку, Банській Бистриці, Братиславі.

 

Високою оцінкою його копіткої роботи у царині фотографії стала нагорода «Золоте яблуко» на фотовиставці у Франції. Успіхи його виставкової діяльності оцінили редакції часописів, зокрема Місія. Саме фотографії М.А. Керестені були вибрані для оформлення чергового календаря.

 

Теми митець знаходив у своєму найближчому оточенні. Так, у спадок нащадкам, залишилися пейзажні фотографії межиріччя  Лаборця й Цірохи, портрети мешканців Гуменного, Гажина, Сопковців, Кудловців, Камениці. Часто  він фотографував дітей та молодь, яким присвячував левову частку свого часу.  

 

Репресивна машина комуністично-радянського режиму не зламала міцного духом М.А. Керестені. Він залишився вірним греко-католицькій церкві, навідріз відмовившись перейти у православ’я.  Його інтернували на примусові роботи до концтабору в  Новаки(1950), звідки був переміщений до Глоговця, а пізніше до табору в Пензіку  і монастиря в  Подолинцях. Пізніше, ліквідувавши монастир,  20. 11. 1951, його виселили до Турнова (Чехія), де викормлював на фермі  худобу.  Під час роботи «випадково» впав до вигрібної ями, в результаті чого зазнав серйозних ушкоджень голови. Його прооперували, але проблеми зі здоров’ям залишилися на все життя.  

 

Пізніше Микола А. Керестені працював робітником мотузкової фабрики в Турнові, а востаннє – на хімічних комбінатах міста Литвинов, де отримав виробничу травму хребта.  Відійшов за межу М.А. Керестені в  м.Литвинов  25 січня 1969 року.

 

Миколу А. Керестені пам’ятають як людину з добрим і ласкавим серцем, готовим завжди й кожному допомогти і порадити. Жоден нужденний бідака не відійшов від його дверей  з порожніми руками, кожному був готовий віддати останнє. Він врятував також багато жидівських родин. У нього переховувалися родини Якубовича і Ровта.

 

 

 Мілан Чейпеш для Севлюш Інфо