У селах на Виноградівщині люди не знають куди подіти сміття

 

Сміття, сміття, всюди сміття…

-Там склянки, тут пластикові пляшки,які періодично спалюю, тут у мішку памперси, яких вже назбиралось кілька мішків, бо викинути десь на обочині, не дозволяє совість,-розказує пан Михайло, мешканець села Текова. Я вже кілька місяців складую в мішки те сміття, яке не можна спалити, але вічно так тривати не може, бо місце складання у дворі скоро може закінчитись! Що нам робити далі, ми не знаємо, а місцева влада тягне “резину” з вирішенням цього питання.  Я вже десь чув, що людям набридне все це, і вони  завантажать кілька “Камазів” сміття і висиплють перед міською радою, щоб депутати подихали тим повітрям, яким дихаємо ми завдяки їм!

Обурення сільських жителів можна би було зрозуміти, якби не вони ж самі і “гальмували” процес якнайскорішого вирішення їхньої проблеми. Адже, як тільки в якесь село приходить комісія з пропозицією розмістити сучасний завод по сортуванню сміття, одразу всі “стають дибки” і противляться просуванню перспективного та вигідного для місцевої громади проекту.

Ця ситуація нагадує казку про двох баранів, що зійшлися на вузькому мостику посеред річки, і жоден з них не хоче поступитися один одному… а кінець цієї казки всім нам відомий. Чи не час вже робити висновки?

СЕВЛЮШ іНФО