Стоянка первісних людей в Королеві стане музеєм під відкритим небом?

  • Виноградів
  • 19:26 | 16.02.2012

Стоянка розташована на північно-східній стороні селища на горі Гострий Верх і Бейвар. Найдавніші знахідки, зібрані вченими, перебували на глибині понад 10 метрів.

У Королеві вченим вдалося зібрати понад 60 тисяч кам’яних знарядь праці. Як вважають археологи, їх вік від 1 мільйона до 30 тисяч років до н. е. Дослідження показали, що наші предки виготовляли наконечники списів, скребла, ножі майже виключно із місцевого андезиту (гірської породи). Згідно з експертними висновками , Королево упродовж сотень тисяч років функціонувало як стоянка-майстерня з виготовлення кам’яних знарядь праці і зброї.

Попри свою унікальність, Королево зіткнулося з проблемою збереження свого культурно-історичного фонду. Причому для області воно має неабияке значення та вартість. За умови приведення пам’ятки до належного стану, стоянка може стати перспективним туристичним об’єктом: миловидний краєвид на долину річки Тиси, незвичайність пам’ятки й археологічних знахідок, близькість до Королівського замку – все це викличе неабиякий інтерес у туристів. Однак для цього, як не крути, потрібні кошти.

З метою збереження історичної спадщини Королева, створення муміфікованої стоянки як привабливого туристичного об’єкта, перший заступник голови Закарпатської ОДА Іван Бушко зібрав на робочу нараду спеціалістів управління культури.

Дав вказівку зібрати усі матеріали, пов’язані з історичною пам’яткою, направити лист в Інститут археології НАН України з проханням відрядити на Закарпаття дослідницю стоянки у Королево Ларису Кулаковську, створити робочу групу, яка детально вивчить об’єкт і дасть свою експертну оцінку, що потрібно зробити, аби привести на місці все у належний стан. Оскільки це дуже давня стоянка, для її реконструкції можуть бути задіяні різні європейські програми та гранти по збереженню культурної та історичної спадщини. За словами посадовця, закарпатцям не можна дозволити занедбання такого важливого об’єкта.

О. Машіка, Новини Виноградівщини