ПРАЦІВНИКИ ВИНОГРАДІВСЬКОГО «АГРОШЛЯХБУДУ» ПРОСЯТЬ ЗАХИСТУ ВІД РЕЙДЕРСЬКИХ АТАК
- Виноградів
- 08:47 | 6.02.2016
Тривожне звернення надійшло в прокуратуру, поліцію, до владних структур області і Виноградівського району від колективу та учасників КП «Агрошляхбуд». «Використовуючи підставну особу Поп Оксану Володимирівну, (мешканку с. Клячаново Мукачівського району) приватний підприємець та керівник ТОВ «Соло» (с. Клячаново) Поп Іван Іванович в будь-який незаконний спосіб намагається приватизувати та взяти в свої руки колективне підприємство «Агрошляхбуд», не зважаючи на думку учасників колективного підприємства, ігноруючи статутні та законодавчі вимоги».
Метою цих дій, говориться у зверненні, є знищення матеріально-технічної бази підприємства.
До відома, КП «Агрошляхбуд» є зараз єдиним підприємством на Виноградівщині, яке займається ремонтом та будівництвом доріг. Протягом чверті століття колектив створював матеріальну базу підприємства, інколи задля цього працюючи без зарплати. Зараз потреба на їх послуги більш ніж актуальна. Сільські громади буквально чекають в черзі на виконання дорожніх робіт. Спроба клячанівців привласнити виноградівське підприємство проти волі колективу може завдати чималої шкоди.
Цього дня відбулася розмова з робітниками підприємства, які звертаються по допомогу у встановленні справедливості – Павлом Пригарою, Галиною Дорогій, Василем Любкою, Федором Баком, Михайлом Дешком.
У тривалій розмові вималювалася така фабула.
Мешканка Мукачівського району Оксана Поп у 2014 році вручила Мотруничу 28 тисяч з метою отримання його прав на частку колективної власності. Відбулося все з порушенням всіх процедурних вимог, а простіше кажучи шляхом фальсифікації. Нібито колектив дав згоду на це на зборах акціонерного товариства. Сьогодні в колективі учасники записані як учасника зборів заявляють, що на цих зборах не були присутні оскільки самих зборів не було в природі. Мало того, дехто з учасників фізично не міг бути присутній , оскільки перебував на лікарняному, або ж як підтверджують документи перебував у рейсі. Тим не менше, фальсифікований документ став підставою для визнання за жінкою з Мукачівщини майже 5 відсотків колективної власності. І як наслідок дало можливість їй як членові колективного підприємства нишком скуповувати право на власність від інших співвласників. Часи важкі, комусь гроші дуже потрібні – а це по кілька десятків тисяч.
Наступним кроком стало скуповування прав на власність від інших членів колективу. І у вересні минулого року колектив поставили перед фактом – понад 52 відсотки власності має людина, яка ні дня не працювала на підприємства та й навряд чи буде. Фактично сплативши 300 з гаком тисяч гривень, нові власники отримують у розпорядження гігантський майновий комплекс, потужну базу відпочинку у в урочищі «Виннички», щебеневе підприємство, бітумний завод, величезну базу в райцентрі – все це по суті коштує десятки мільйонів гривень.
Чому ж так сталося? Чому колектив заздалегідь не перепинив небезпечну для підприємства схему? На жаль, співвласники просто не мали можливості отримати інформацію
– Нам, законним співвласникам просто відмовляли надати документи кажуть шляховики, зокрема, Валентина Говбан (відповідає на підприємстві за кадрові питання) робила все, щоб приховати від нас важливі документи.
І тільки напередодні загальних зборів, де планували затвердити більше половини власності за клячанівцями і призначити керівника-чужинця, вдалося відкрити якщо не всю то життєво важливу інформацію про підприємство. Стало зрозуміло, що виноградівський колектив (понад 70 чоловік) може перетворитися із повноцінного господаря у безправних найманців. Тому збори просто були перервані.
– Зміна власника – справа не нова, – розповідають у колективі, – тут нічого надзвичайного нема. Якщо вона ведеться відкрито, якщо йде нормальний діалог і якщо все будується на довір’ї. Можливо, частина працівників на початку й сподівалися, що з новим власником прийде модернізація, розширення діяльності. Але, на жаль, шлях Івана Попа у наших колектив не сприяв довірю.
Тим більше, коли людина пропонує себе керівником тільки на підставі сумнівних претензій на власність. Крім того працівники Агрошляхбуду вирішили поцікавитися репутацією клячанівських підприємців. Отримана інформація, скажемо так, не розвіяла сумнівів щодо ТОВ «Соло» та їх власників. А для колективу достатньо того факту, що підприємство та його керівник Іван Поп, досі боргує «Агроршляхбуду» за виконані роботи, що зайвий раз свідчить пронедобросовісність у ділових стосунках.
Є у колективі ті, хто продавав свою частку (9 чоловік), але двоє із них нотаріально відкликали свою згоду на передачу права власності, оскільки не були поінформовані про наслідки купівлі-продажу.
Чесно кажучи, дуже хотілося почути думку тих працівників «Агрошляхбуду», які вважаються прибічниками Івана Попа.
Але не вийшла розмова ні з Валентиною Говбан, ні з сторожем Іваном Якобом. До речі, саме поведінка Івана Якоба викликала найбільшу підозру щодо планів новозаявленого претендента.
Саме Іван Якоб у присутності багатьох свідків прямо заявляв, що клячанівський покупець готовий платити удвічі більше, ніж коштує частка власності кожного з них, а Павла Пригару та ще одного водія Михайла Дешка запевнив, що вантажівки, на яких вони їздять, ті можуть «забрати собі». Це означає, вважають шляхбудівці, що рейдер задумав просто розвалити підприємство.
Тим часом на людей чиниться шалений тиск – члени колективу заявляють про дзвінки з погрозами. Виконуючий обов’язки керівника Михайло Зейкан (згідно статуту до призначення нового керівника замість померлого Юрія Івановича Данка він залишається виконувати ці функції).
– Я просто вимушений займатися цією господарською діяльністю,- каже Михайло Олександрович, – оскільки треба працювати, треба підписувати документи, оскільки є зобов’язання «Агрошляхбуду» перед партнерами, але я мрію, коли зможу передати комусь повноваження, тому що на ці погрози та звинувачення я не заслужив.
Справа в тому, що Михайла Зейкана звинувачують в нелегітимності як керівника, в узурпації влади з метою збагачення і т.п. Заперечуючи повноваження Михайла Зейкана клячанівські позивачі посилаються при цьому на законодавство СРСР від 1965 року.
Щодо позиції представників, то вона була викладена у позовній заяві до господарського суду. Вона полягає в тому, що правовласниками права вони стали законно, але зареєструвати це право на 52 відсотки колективної власності вони можуть тільки за умови проведення загальних зборів і згоди колективу «Агрошляхбуду». Оскільки обраний ними шлях не допоміг досягти мети, вони хочуть отримати власність за допомогою судового рішення, не чекаючи згоди колективу «Агрошляхбуду».
На жаль, у наші кримінальні часи досить поширені рейдерські схеми, коли люди з грішми і без совісті воліють не морочитися з переговорами та дотриманням нормальних процедур, а отримують потрібне судове рішення і відбирають чужу власність за допомогою «тітушок» чи приватних охоронних фірм.
Наскільки це стосується ТОВ «Соло», час покаже, але колектив «Агрошляхбуду» готовий добиватися перемоги.
– Підприємство пережило найгірші часи, коли ми працювали практично без зарплати, тому ми маємо і моральне, і юридичне право на власність. І не дамо жодним зайдам знищити підприємство, – кажуть водії.
У значній мірі результат залежатиме від позиції міської й районної влади – адже йдеться про 73 працівників та їх сімей, йдеться про передбачуваність у отриманні податкових сплат від підприємства, у своєчасному ремонті доріг.
Зрештою, йдеться про інтереси району, які влада мусить відстоювати.
Василь Садовий.
Коментувати