ПОДІЇ ЯК ОБ’ЄКТ РОЗДУМІВ

Надзвичайно тривожним було очікування цьогорічних травневих свят… Зараз вже кожний в міру своїх розумових можливостей може оцінити події що їх супроводжували. Переживання, з огляду на розвиток подій на Сході, нас не покидатимуть ще тривалий період. Руйнування стереотипів для людини, яка не хоче, а можливо і не може реально оцінювати ситуацію, проходять напрочуд важко. Особливо це стосується людей похилого віку, позаяк формування їхньої свідомості відбувалося в середовищі духовного зубожіння та осмисленого лицемірства майстрів по перекручуванню фактів.. У всі часи високо кваліфікованими неправдомовцями були генії зла. Страждання українців в Другій Світовій війні не сприяло відродженню нації. Ті хто кваліфікував себе елітою після війни свої зусилля витрачали на створення химерної імперії до якої Україна була придатком.  Так ведеться, що обмежена людина завжди перед собою ставить примітивні цілі. Тому їх зобов’язували і вони учиняли злочини проти свого народу. Це вони  винищували або ізолювали від громади інакодумців та активно сприяли тому, щоб впроваджувалися в суспільство такі норми взаємостосунків, які є характерними для народів що населяють територію Азії. Говорили багато про демократичний централізм, а саму демократію спотворили до абсурду.  Напрошується думка, що, здавалося б, нормальна людина через зомбованість чи то якусь приховану дурноту стає небезпечною для інших. Сьогодні офіційна російська статистика стверджує, що значно більше половини опитаних росіян схвально відносяться до політики Путіна і вторгнення російських військ в Україну. Що це означає для мислячої людини? Ті колосальні втрати української спільноти задля перемоги в 1945 році були марними? Чи це був тільки перший етап руху України до незалежності? Виходить ми вимушені були прожити якийсь період, щоб дати можливість  представникам російського фашизму заплутаються в гріхах свого безтямства.. Знову приходять на згадку слова апостола Павла: «Вінець переможця який переміг не чесно є удаваним.» Але чому ж такі складні випробування накладаються на українців? Невже нам це кара зате що намагаємось долучити до європейської спільноти тих, кому по своїй сутності там перебувати складно?  Відповідно до шкільних підручників по історії ослов’яненням тюркських племен займалися київські князі та воєводи. Якщо американська нація, продукована європейською спільнотою, і яка також порівняно є молодою, сприймає умови демократії як потребу для існування, то російське населення демократію на даний час відверто зневажає. Причина тут мабуть є в тому, що демократія завжди опирається на християнські спільноти. В Росії це зробити важко позаяк ще на початку вісімнадцятого століття російському православ’ю царем Петром  було завдано нищівного удару. Практично було припинено поширення християнства. РПЦ стала одним з прихованих держаних важелів керування країною.  Це поступово привело до того, що почала втрачається суть християнства в основі якого лежить любов до ближнього. В цьому мабуть є головна різниця між нами українцями і росіянами.    

       Що стосується інших подій то безумовно тут вартує виділити відкриття в селищі Королеві пам’ятник Героям Небесної Сотні – та всім полеглим за волю України. Пам’ятник  у вигляді хреста видався величавим і водночас доступним. Захід відбувся в дусі прищеплення патріотизму та любові до свого краю та Батьківщини. Це мабуть на сьогодні є найбільш важливою роботою, щоб об’єднуватися  навколо таких цінностей у протистоянні, як проти зовнішніх ворогів, так і проти внутрішніх недругів. Необхідно подякувати спонсорам які допомогли коштами зреалізувати даний проект. Йдеться про місцевих підприємців Ботош Ф..Шеверя О.,Гергард В.,Гріга М., Кіш В.,Бобинич П.,Данило Ю., Шерегі Й.,  та інші. Долучився до цієї справи також і нардеп Балога І. Приємно відзначити що всю організаційну роботу по   виділенню ділянки під будівництво, збиранню коштів, спорудженню та організації заходу по відкриттю проробили рухівці Королівського осередку. Необхідно відмітити завзятість та наполегливість Міговка І. та  депутата районної ради Роман О. Ідея була їхня і діяльність по її реалізації також  була за ними. Більше того восени 2011року ними був даний розголос в ЗМІ та наукових закладах про наявність Королівського Євангелія. Після чого була презентація його м.Виноградові та робота по встановленню пам’ятного знака в с.Королево.  Науковці дослідили, що Королівське Євангеліє є древніше за Пересопницьке на 130років. Здавалося б робота не примітна, але який потужний елемент виховання в ній є закладений. Рухівці Виноградівщини пишаються своїми побратимами з Королева.

        Не можна також  не згадати і святкування під червоним прапором дня перемоги в м.Виноградів. Не зрозуміло хто і чому так підставляє владу. Ми маємо надзвичайні проблеми на Сході. Маски вже давно є знятими. Невже немає нікого в середовищі виноградівської влади аби вмів розкласти всі акценти на подіях та на діях. Яка і чия перемога? Хіба все ще не є зрозумілим, що українці одному нелюду допомагали здолати іншого нелюда. В нагороду їм, в тому числі і нам, той нелюд створив систему по вишколу духовних жебраків, які на догоду тіла готові продати душу. Тому маємо в керівництві зневагу до правди і до справедливості, що усугубляє наше становище. Скільки це буде продовжуватися залежить від наших справ які впливатимуть на волю Творця.

 М.Ю. Лісіцкі