Платники Виноградівщини по “гарячій лінії” отримали відповіді на актуальні питання щодо адміністрування ЄСВ

• Виноградів
• 11:56 | 26.06.2015

Тема адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування стала приводом для проведення чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Державній податковій інспекції у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області.

Платники податків мали можливість отримати відповіді на питання, що їх цікавили в телефонному режимі з платниками податків розмовляла завідувач сектору адміністрування єдиного внеску відділу доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області Жилкіна Наталя Володимирівна.

До Вашої уваги основні запитання та відповіді до них:

1. Які нові критерії для зниження ставки єдиного внеску?

Відповідь: З 13.03.2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 219 – VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».

У 2015 році понижуючий коефіцієнт 0,4 (у 2016 році – 0,6) застосовується до ставки ЄСВ у разі виконання платником одночасно таких умов:

– база нарахування ЄСВ із розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 % і більше порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік;

– після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

– кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не стосується осіб – підприємців і фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати фізичним особам як за основним, так і не за основним місцем роботи. При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності з ЄСВ. У разі застосування коефіцієнта необхідно зазначити про це у звіті.

Платник ЄСВ, який застосував коефіцієнт і не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, втрачає право у майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати виниклої заборгованості.    

2. Які роботодавці мають право на зниження ставки єдиного внеску?

Відповідь: На зниження ставки єдиного внеску мають право такі роботодавці:

– підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно – правовими договорами (крім цивільно – правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

– фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).

Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Тобто, роботодавці застосовують понижуючий коефіцієнт до розміру єдиного внеску, який визначається відповідно до класів професійного виробництва (від 36,76% – для І класу до 49,7% – для 67 класу) таких роботодавців. 

3. Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не отримувала доходів за рік. Чи може такий платник самостійно визначити базу нарахування єдиного соціального внеску?

Відповідь: Платниками єдиного внеску відповідно до п. 4-5 частини першої ст. 4 Закону №2464 є фізичні особи – підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.

Абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 у разі якщо особами, зазначеними у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 вищевказаного Закону, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої зазначеним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком таких платників.

Застосувати зазначену норму особи, визначені п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, матимуть можливість при нарахуванні єдиного внеску за 2015 р.

Самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, було запроваджено з метою захисту прав таких осіб на зарахування до страхового стажу тих місяців, у яких не було отримано доходу (прибутку). 

4. Чи нараховується єдиний внесок на суму авансу?

Відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного соціального внеску є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з підприємцем якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Роботодавців під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) зобов’язані, на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з виданням зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у встановленому розмірі (абзац другий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

Платники ЄСВ, крім платників – гірничих підприємств, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, а гірничі підприємства – не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої статті 9 Закону №2464).

При цьому, за виплати авансу єдиний внесок сплачується лише в частині нарахувань, в частині утримань ЄСВ сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) місяця, наступного за звітним місяцем.

Отже, враховуючи зазначене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування ЄСВ.

5. Якщо відпрацьовано не повний календарний місяць та отримано заробітну плату менше за мінімальну?

Відповідь: Відповідно до ст.8 Закону України (далі ЗУ) «Про збір та облік ЄСВ» у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагород за цивільно – правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази незалежно від її розміру.

Для працівника за основним місцем роботи, який після виходу з будь-якої відпустки, визначеної ст.4 ЗУ «Про відпустки», відпрацював неповний місяць, де загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати (доходу).  

6. Працівники частину місяці перебували у відпустці без збереження заробітної плати?

Відповідь: Пунктом 1 частини першої ст..7 ЗУ «Про збір та облік ЄСВ» визначено, що база нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно – правовими договорами.

Згідно з частиною 9 ст.9 вище зазначеного Закону у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагород за цивільно – правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Законом про відпустки передбачено, зокрема, відпустку без збереження заробітної плати, умови надання якої регламентуються розділом VI цього Закону.

Отже, якщо нарахована заробітна плата особі, яка частину місяця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, становить менше мінімальної, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати (доходу).

7. Які передбачені штрафні санкції за несплату єдиного внеску та неподання звітності з єдиного внеску?

Відповідь: У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Законом № 2464-VI).

Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня із розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

За неподання, несвоєчасне подання, подання за не встановленою формою звітності з єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом календарного року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464 (крім порушень, вчинених до 01.01.2015 р.).

Отже, за порушення, що мали місце до 01.01.2015 р., штрафні санкції відповідно до п. 4 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464-VI не застосовуються.

До порушень, що виникли з 01.01.2015 р., застосовуються штрафні санкції, визначені п. 7 частини одинадцятої вищезазначеної статті.

Порушення, вчинені до 01.01.2015 р., не можуть вважаться однотипними з порушеннями, вчиненими після 01.01.2015 р.

Повторним вважається порушення, вчинене платником єдиного внеску в межах року.

Рішення фіскального органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою та дванадцятою ст. 25 Закону № 2464-VI, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом 10 робочих днів, а також не повідомив у цей строк фіскальний орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.      

            Згідно зі ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУПаП) зі змінами та доповненнями порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зокрема, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 510 грн. – 680 грн. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від  (680 грн. – 850 грн.).

Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів:

– у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 5100 грн.), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від (680 грн. – 1360 грн.)

– у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 5100 грн.) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від (1360 грн. – 2040 грн.).

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від (2550 грн. – 5100 грн.).

За матеріалами

ДПІ у Виноградівському районі