,, Паралелі двох світів” представлено в ,, Імпасто’’

 

У Виноградові виставковий зал ,, Імпасто’’ презентував глядачам нову виставку ,, Паралелі двох світів’’. Художні роботи – живопис, графіка представили молоді художниці, викладачі Виноградівської школи мистецтв імені Бели Бартока Маріана Гаврило та Діана Добош. В творчості разом вони давно. Можливо на це вплинув той факт, що народилися в одному селі Онок, вчилися в одній школі у одного вчителя малювання, згодом закінчили один інститут ( Закарпатський художній) і зараз разом працюють з діточками. Цей союз дозволяє нам бачити особливе поєднання спільностей. І це вже є хорошим прикладом для іншого творчого контингенту, що постійно перебуває в протистоянні один одному( є такі у Виноградові). Творчість має об`єднувати, має мати ауру творення, а не синдром нарцистизму. Між цими двома творчими людьми немає навіть конкуренції. Вони з задоволенням роблять свою справу. І навіть якісь недосконалості на цьому фоні не виглядають викривленням, а є тою особливістю, що визначає бажання пошуку, творчої лінії. Безпосередність і щирість величним теплом разом із олійною фарбою чи графітним олівцем лягає на їхні роботи . Це відношення до світу і воно говорить про те, що духовний світ в гармонії. Ці дві паралелі в творчій оазі цього світу естетичні, витримані, м`які… Прихований аскетизм Маріани і далекоглядність ліній Діани дробляться та складаються у образи, які чистосердечно дивляться на глядача. Так, дівчата не приховують, що графіка їхня особлива любов. Вони впевнено заявляють про великі творчі можливості, на які здатна тільки графіка. В сучасному мистецтві, де домінує все-таки живопис, вона несе потенційну силу образів, які вкарбовує в нашу свідомість, а не тільки дозволяє насолоджуватися спогляданням. Теперішній стиль графіки не лише чорно-білий. І Маріана, і Діана показують нам різні варіації графічного творення, тим самим підштовхують глядача до сприйняття світу через прочитування зон вільного доступу. Завуальований контраст їхніх робіт не нав`язлива спроба злитися з загальним фоном, а природне відтворення особистості, яка без фальші може пройти крізь канони.

Коли запитаєш у них чи легко бути собою,відповідатимуть – легко. А тому, що вони справжні.

Вавлентина Костьо

керуюча виставковим залом

17 січня 2014р.

Фото: Олександр Шандор

Севлюш Інфо