Нечувана нахабність «професійних» кадрів УжНУ (Лист в редакцію)

 

На електронну адресу Севлюш Інфо надійшов лист від виноградівки знаступним змістом: 

Добрий вечір.
Вибачте, що турбую, але я б хотіла, щоб ви надрукували мою статтю про нахабність працівників УжНУ. Тому що, на мою думку, це нечувано!

Нечувана нахабність «професійних» кадрів УжНУ

«Дівчино, шукайте через «Google», Ви мене вже всі сьогодні задовбали!!!» – ось що я почула на тому кінці дроту, коли зателефонувала за гарячим номером приймальної комісії Ужгородського національного університету.

Мене, як і решту абітурієнтів, цікавлять деталі щодо вступу в певний університет чи інститут, які важко знайти на офіційному сайті. Саме для цього й існує номер приймальної комісії, але відповідь «милої» жіночки на моє запитання, робота якої й є, по суті, відповідати на запитання абітурієнтів, якщо вони цього потребують, мене шокувала. Після того, як працівниця університету поклала слухавку, я набрала номер ректорату вже згаданого вищого навчального закладу, щоб поскаржитися на нахабність працівників, але те, що я почула вже за 2 хвилини, мене ще більше шокувало!

Телефонна розмова:

– Доброго дня.

– Доброго дня. Ректорат УжНУ. Слухаю Вас.

– Я б хотіла поскаржитися на непрофесійний підхід Ваших працівників до роботи.

– Що саме сталося?

– Я тільки що телефонувала до приймальної комісії Вашого університету, і мені прямим текстом сказали, що сьогодні вже всі задовбали та кинули слухавку. Мені здається, що це неправильно щодо абітурієнтів…

– Алло, я Вас не чую! Алло!..

Після цього я почула гудки на тому кінці дроту, а мої спроби ще раз додзвонитися до ректорату закінчувалися написом на екрані мобільного телефону, який повідомляв про те, що «абонент зайнятий».

Це просто нечувано, на мою думку, що люди, які повинні показувати приклад молодому поколінню та виховувати майбутнє держави, дозволяють собі грубіянити та говорити на підвищених тонах. Не знаю, яке рішення приймуть інші абітурієнти, але я для себе остаточно вирішила, що студентом Ужгородського національного університету я не хочу бути.”

Вікторія Дубінець

 

Севлюш Інфо