Нація, яка читає може змінити країну!

Виноградів
11:26 | 26.09.2014

«Ніч у бібліотеці» водила «лабіринтами книгосховищ». У пошуках «Бібліотечного скарбу» темні кімнати з багаторічним надбанням світової культури ховали не тільки книжки, бо між рядів книжкових полиць літали маленькі привиди. І поки бібліоквестівці розгадували ребуси блукаючи в лабіринті, інші слухали в читальному залі містичні легенди про місто, фіглі від Михайла Чухрана та класичну поезію.

Молодь вільно сиділа на підлозі з подушками і ковдрами. Враховуюючи, що час був уже глибоко вечірнім, хлопці й дівчата опановували розкутість перед серйозністю такого закладу, як бібліотека. І до закінчення вечору вже вільно співали пісні в караоке.

Суттєво вирізнявся у нічній акції короткометражний фільм «Слова на вітер» адже даний твір несе в собі глибоке психологічно-соціальне розуміння. Молодь мала змогу не тільки переглянути фільм, а й поспілкуватись з його творцями – Андрієм Гепенко, Михайлом Лимаком, Михайлом Талабірою. Моральне навантаження такого життєвого епізоду не може не сколихувати людську сутність, але як на мене, процес усвідомлення через який мали пройти юні хлопці й дівчата, видався їм чужим і далеким, адже у своєму юному віці більшість з них, повноцінно здорових, не сприймають відповідальність перед собою людини у візку – жити незважаючи ні нащо. Певно, саме тому, вони виявились не готовими відповісти на питання: а як би я вчинила на місці головної героїні (головна героїня відвертається від хлопця з яким спілкується по Інету, дізнавшись, що він інвалід). З рештою, подібне питання може поставити собі кожен з дорослих і аби не злукавити, відповідь не завжди буде бажаною… Тож, даний проект хлопців-інтузіастів насправді дуже важливий у нашому суспільстві, адже вони прагнуть донести, що інвалід – це такий самий індивідуум, як будь хто з нас, це така сама інтелектуально, творчо розвинута особистість, а фізичне обмеження лише певне випробування, через яке гідно треба пройти. Доказом цього є Андрій Гепенко, який не тільки займався монтуванням фільму, а й є одним з головних героїв. Андрій свою роль не грає, він її переживає кожного сущого дня… Приємно було почути Михайла Талабіру, котрий зізнався, що книжка дозволила йому досягнути тих умінь і можливостей, що має зараз, займаючись фото-відео роботами, адже в дитинстві та юності він був частим відвідувачем бібліотеки.

Майстер-клас патріотичного канзаші розбавив нічні кольори у сонячні та небесні, маленькі привиди, час від часу, з’являлись з-під товстого шару світових творів, певно вилазячи крізь щілини часу та прямісінько в душу своїми усмішками та грайливістю. Тож, привиди у районній Виноградівській бібліотеці приємні і добрі, охоче розмовляють з людьми та з задоволенням дозволяють себе фотографувати.

До речі, фотомисливець Олег Ільчин багатьох впіймав об’єктивом фотокамери. Ну, і торкаючись вічної теми усіх письменників, молодь мала змогу ознайомитись з бестселерами світової літератури у тематиці любові.

Осіннє зоряне небо за вікном, один з перших подихів прохолодного вітру… всередині читального залу місцевої бібліотеки рясніє світло. Світло в руках дітей – свічечки, світло на столі – книжка, світло в душі – любов. Любов до життя, і саме сьогодні сприймається з іронічною гостротою, бо десь там за Україну гинуть люди; любов до книги, адже нація, яка читає може змінити країну!

Акція відбулась в ніч з 25 вересня на 26.