На жаль і на щастя, але час змін настав

 

 

Слава Україні! Народу Слава!

 

Суспільство живе не тільки за вимогою часу, а й керуючись системою правил та норм, що зумовлюють наш принцип буття.

Але між кількістю слів десь губиться мораль. І як би ти не шукав те Слово, що було найперше, чогось у осередку людськості віднаходиш інакше  – політика.

По суті – це державна діяльність і водночас така далека та незрозуміла гілка для пересічної людини. Утаємничений світ того чи іншого політика ховає шафи і скелети благоустрою держави.

 Власне, з старо-грецької πολιτική  – це державна діяльність. Де держава походить від староруської – влада, могутність.  До чого я веду? До великого, самодостатнього Народу. Бо семе Народ то є Держава. І сьогодні всі, як один чи вірніше один, як всі депутати партії Регіонів наголошують – «Йти до європейської спільноти варто належно підготувавшись, достойно, як і належить великому самодостатньому народу». При цьому  ні один зі всіх чи всі   з одного, не пояснюють великому, самодостатньому народу пройдений ними  шлях підготовки в напрямку Євросоюзу протягом майже минулого року. Натомість  переконують жорсткими умовами асоціації з ЄС зміст якої розроблено конкретно для України, і яка готується на заміну Угоди про партнерство та співробітництво. Це дає змогу Україні перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.

Важливим елементом Угоди є положення про створення Зони вільної торгівлі. Також це важливий крок на шляху наближення в перспективі до наступного етапу — підготовки до вступу в ЄС. Це економічне, соціальне та цивілізаційне значення, що відкриває перспективи для України стати складовою частиною європейського політичного, економічного і культурного простору.

Переговорний процес що до тексту угоди між політиками обох сторін  – ЄС та України проходив протягом 2007–2012 рр.  За цей час було проведено десятки переговорних раундів що до підготовки Угоди з питань економіки, політики,  юстиції, торгівлі… 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

19 грудня 2011 р., у м. Київ під час П’ятнадцятого Саміту Україна-ЄС лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію.

30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних Делегацій   парафували Угоду. Парафування – це попереднє підписання договору уповноваженими особами, власне тими, хто брав участь у розробці документу.   

З цією угодою є сподівання в найближчому майбутньому отримати безвізовий режим. Угода про Асоціацію Україна — ЄС передбачає створення міждержавних органів контролю (Рада Асоціації та комітети Асоціації, призначені Радою). В цих органах будуть представлені українська та європейська сторони на декількох рівнях, в тому числі представники громадянського суспільства. Рішення будуть прийматися за згодою сторін, вони матимуть силу законодавчих актів. В структурах будуть поперемінно головувати європейські та українські представники. Рада та комітет Асоціації будуть скликатися мінімум 1 раз на рік. Угода про Асоціацію передбачає та зобов’язує обидві сторони сприяти впровадженню європейських правил та стандартів життя в Україні.

Зараз же в Україні діє авторитарна (під одну особу) модель президентської влади де господарем є призначена особа зі своїми підданими. Для мене особисто це є режим, що впроваджує антисоціальні реформи в тих чи інших галузях. Тобто реформи, укладені без урахування думки громадськості. А отже найбільше відповідає інтересам олігархічного капіталу, який господарює економічним, політичним і гуманітарним  життям. В чому ми переконуємось не перший рік, а найбільше зараз – повний ігнор Народу.

Натомість Європейські стандарти та цінності пропагують – ВІЛЬНА ЛЮДИНА , ВІЛЬНИЙ НАРОД, який є господарем  суспільного життя, отже життя країни вцілому –  свобода вибору.

 Я думаю, що вибір можливий для нас в будь-який момент, до тих пір, поки живемо. Але при цьому треба усвідомлювати, що  немає ніякої жертви. Існує вибір, а все інше відпадає. Треба  враховувати наявні умови буття, свої властивості, життєвий досвід свій і людства аби постійно піднімати планку вибору, щоб бути… вільним, щоб не стояти на місці у своєму розвитку, щоб рухатися вперед. Туди, де усвідомлюєш два важливих вибори в житті: прийняти обставини такі, якими вони є, або прийняти на себе відповідальність за їх зміни. Адже складніше не зробити вибір, а прийняти його для себе. Та виходить так, що ми вибираємо не з того, що хочемо мати, а з того, що боїмося втратити. Дивно, адже  свобода вибору перейшла людині у спадок від Творця, де вільний вибір – основа розвитку особистості. Тому відверто і впевнено кажу –  неправда, що долю країни вирішує маса – більшість людей. Долю країни вирішує вибір кожної окремо взятої людини.  Людини з власними мріями, амбіціями, вірою в майбуття. Майбуття зумовлене не політичною партією, не кольором прапорця, а людським сумлінням. Сумління це те, що не можна купити. Ось він основний пріоритет Європейської спільноти – сумління, прозорість, найвища культура, як запорука етики, солідарності з громадою. Європейська спільнота починається з кожної людини – з власної свідомості, сім’ї, вулиці, міста, району, області, країни. І це все охоплює достойність життя найвищого Божого творіння прагнучого жити в чистоті – моральній, політичній та духовній. Довершеність людської сутності не має меж, але має шлях, який веде до Людини-Творця. Ти твориш себе, свою долю, своє життя. А отже ти себе поважаєш, поважаєш суспільство бо розумієш, що єдиним керівництвом в державі є  – ти – Народ, а депутати тільки представники Народної влади.

Росія (власне не самі громадяни, а її правителі) не визнає подібної  Угоди, пояснюючи її загрозою для України. Називаючи навіть — Угода про колонізацію , де жорстко критикують її. Звісно, адже  Російська Федерація не хоче втрачати важелі впливу на Україну, зокрема приєднати її до своїх проектів, таких як Митний союз, аби відновити імперську політику, відродження СРСР,  як я вище згадувала – авторитарну (під одну особу) модель президентської влади де господарем є призначена особа зі своїми підданими та лакеями.

Умови Митного союзу менш вигідні Україні.  І найстрашніша умова то є жорсткий стиль правління В.Путіна. Методи такого правління ми зараз маємо змогу спостерігати у власній країні.

У мене питання до  представників провладної партії (ПР), особливо мого рідного міста Виноградова:

1.     кривавий розгін ЄвроМайдану – побиття дітей в ніч на 30.11.2013р;

2.     знущання з мирно мітингуючих людей на  вул.Банковій м.Києва 01.12.13р.;

3.     звезення внутрішніх сил України  до столиці впротивагу Народу;

4.     репресії студентів, та активістів-євромайданів;

5.     так звана «перегнута палка» «Беркуту» (що наче непідвладна главі держави з’явилася з самого Космосу та побила людей);

6.     втеча президента у таку відповідальну мить  країни до Китаю ( де між іншим,  Народ не знає, що за «угоди колонізації» підписуються там);

7.     організовані провладні акції проплачених людей, набраних «сандалить» ЄвроМайданівців;

8.     і нарешті ВОЛЯ НАРОДУ;

Вас не бентежить?

Не тіпає в душі ніякі ниточки сумління, окрім особистої корисливості? Це саме той прогресивний шлях нашої країни впроваджений гнобити власний народ?

Це саме той вибір, який ви обираєте для майбутнього наших дітей?

 

Моїй донці 12 років, вона не була на майдані у ту страшну ніч, але моє материнське серце щемить за тих котрих кинули до гнітючого пекла бруду та жорстокості. А ви хіба не батьки?

 

Та на жаль і на щастя, але час змін настав. Я пишаюся своїм Народом, тим, що ми Українці. Тим, що нарешті більшість з нас усвідомила найважливішу життєву роль – бути Людиною. А значить розвинутим суспільством – єдиною, здоровою морально, сильною духом Нацією з єдиним верховенством – власна совість.

Бажаю вам  – наші обранці, аби депутатський мандат не обтяжував ваші душі  абсурдними рішеннями кривавого Гаранту. І ви нарешті скинули Дідька зі спини.

До речі,  2014рік  уся Європейська спільнота України  відзначатиме без ялинки.

Слава Україні! Народу Слава!

 

Світлана Кедик, поетеса,мешканка міста Виноградів