На колії миру або Потяг до Раю

  • Виноградів
  • 10:46 | 25.02.2014

Україна з лінії вогню стала на колію миру, по якій йдуть  народ та політики. Суть ходи полягає не в швидкості, а в паралельності руху, бо там попереду  майбутнє цілої держави, і якщо ми спільно взялися за «потяг справедливості», то маємо не тягнути його за собою, а стрімко нести уперед, разом.

 

Якою я собі уявляю владу?

 

Влада то є проекція народу. Тому заклик – якщо хочеш змінювати світ, то починай із себе, дуже актуальний. І певно, єдина морально-правомірна точка опори, де законністю прав і свобод є сумління. Якщо хочете – Заповіді Божі.  Бо ж влада то є кожен із нас незалежно від конкретної особи, що займає крісло. Чиновницькі штампи це наліпки, знаки розпізнавання серед маси людей. А поняття посади того чи іншого чиновника, це не є велич та недоторканність, це є відповідальність перед громадою за роботу, яку та ж громада дозволила виконувати. Відповідальність несе за собою звітність та відкритість і право громади вести контроль. Бо будь які адміністративні питання мають прозоро виноситись для розгляду. Тому перед тим, як стати чиновником треба стати ЛЮДИНОЮ ЧЕСТІ.

Тож, якщо ти розібрався з собою, своєю «непорочною святістю» і готовий боротися з корупцією у власній свідомості, готовий відректися від імені себе величного, і взяти ім’я народу – внось свою кандидатуру на вибори того рівня якого зможеш понести.

Отож усе починається з рівня. З рівня культури, рівня людяності, рівня, толерантності, врівноваженості, спокою, здорового глузду, мудрої зваженості…  оце посада, яка достойна «наліпки» – ЛЮДИНА. Бо громада не обирає мандати, але обирає людину, котрій дарує довіру керуватись народним мандатом. І якщо він народний тому має бути доторканний (контрольований народом). Контрольований, означає як такий, що сприймає критику, як зауважений погляд громади на власну діяльність; критику, як перегляд власних справ і дій для усвідомлення можливої помилки, її визначення, прийняття і виправлення.

Бо на разі з власного досвіду, критикуючи ще нині владних мужів я відчула агресивне відлуння у свій бік лише за прохання місцевої влади звернути увагу на певну проблему.

 

Тож, якою має бути влада?

 

Влада – це частина соціуму. А соціум – не тільки вибудовані цінності, а й спосіб життя згідно цінностей.

Тож, коли ми читаємо заповіді: не вбий, не вкради, не чужолож, люби ближнього свого, як самого себе, не жадай майна ближнього свого…. То не для того аби комусь заборонити чинити такі дії, а для того аби не дозволити собі їх вчиняти.

Як усе просто в риториці і так складно в житті. Чому? Бо кожен з нас водночас – і частина соціуму, і частина влади, і частина Бога найперше має віднайти у оточуючих людях себе, і тільки через призму себе охарактеризувати кожного, як організовану живу  сутність.

 

Тож, якою має бути влада?

 

Структурною, самокритичною, відкритою, дієвою, справедливою, народною?… Ні.

Божою. Бо на Землі немає влади, на Землі є прямі обов’язки людини – жити. А це означає – реалізовувати себе в подобі  та образі Творця.

 

Тож, якою має бути влада?

 

Такою, що усвідомлює ТВОРІННЯ не тільки себе, а й світу навколо себе.

 

І так, структура владної гілки.

 

Після проголошення незалежності Украни відбувся державоТВОРЧИЙ процес: запроваджено атрибути державності, сТворено Збройні сили України, сТворено елементи держави(Верховна рада, Кабінет Міністрів), розбудовано президентську структуру та правове поле для державоТворчого процесу. Суть Творення держави полягає в переТворенні  уламку імперії та самодостатню, саморегулюючу систему. Механізмами якої стали  три основні гілки влади – законодавча, виконавча та судова, що дорівнює – Верховна рада;  Кабінет Міністрів, Інститут Президентства; Верховний, загальні, арбітражні та військові суди, Генеральна прокуратура, як нагляд за точністю виконання.

Термін «президент» в перекладі з латинської мови означає «той, хто сидить попереду» або «головуючий». А в свідомості суспільства дана посада  асоціюється з поняттям  «лідер». Насправді ж це людина, яка представляє країну у світовій спільноті, це людина, яка є главою виконавчої влади.

Чиновник   – державний службовий посадовець, той котрий на службі державоТворення.

Депутат – від латинського – «посланий», особа яку народ уповноважив представляти, захищати народні права та інтереси у владних гілках державоТворення.

Людина – від лат. Homo, Homosapiens – людина розумна, індивід, творець.

Як бачимо,  у порядку Творення, начебто все в ідеалі – подумав, сказав, виконав. Тільки за єдиної умови – впорядкованість думки, слова і дії.

 

Тож, якою має бути влада?

 

ВІДПОВІДАЛЬНОЮ. Себто, ВІДПОВІДАТИ за КОЖНЕ СЛОВО (навіть передвиборче), ВІДПОВІДАТИ за КОЖНУ ДІЮ розуміючи, що ця ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ не крісло добротних переваг, возвишення над смертними громадянами, а ОБОВ’ЯЗОК, який ТРЕБА НЕСТИ САМОВІДДАНО В ЧЕСТЬ ТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ.

Тож, якщо ти розібрався з собою, своєю «непорочною святістю» і готовий боротися з корупцією у власній свідомості, готовий відректися від імені себе величного, в ім’я народу взяти на себе ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за кожну думку, слово та дію – внось свою кандидатуру на вибори того рівня якого зможеш понести.

Світлана Кедик для Севлюш Інфо