Михайло Лісіцкі про патріотизм і відповідальність
- Виноградів
- 11:34 | 16.08.2014
Здавалося б різні поняття, але якщо вдивитися в їхню сутність, то знаходимо їх спільне підгрунтя. Патріотизм- це перш за все любов до своєї країни її культури та звичаїв, і якщо остання є справжньою, то там повинна бути відповідальність за слова, дії та поведінку. У іншому випадку патріотизм буде удаваним. Патріотичність, як почуття є більш колективним, аніж індивідуальним. Там де є можливість для існування дійсного патріотизму, там удосконалюються норми взаємостосунків підвищується можливість для реалізації програм розвитку. Іншими словами, патріотизм – різновид любові. Він є співзвучним із християнством, якщо йдеться про окрему спільноту.
Про відповідальність необхідно сказати, що чим вищий її рівень тим ефективність роботи є кращою. Вона є бажаною на будь-якій ділянці роботи, вона є основною складовою розвитку прогресу. Але, мусимо визнати, якщо при цьому зневажаються базові складові моральних цінностей, йдеться про правду і справедливість, то відповідальність стає знаряддям зла. Складно називати людину відповідальною, якщо вона підтримує того, хто є носієм зла, в чиїх діях є закумульовано лихо для інших. Яка користь від чиєїсь відповідальної роботи, якщо вона підсилює це лихо. Зло по своїй суті є унікальним. Хто не привик напружувати свій мозок дуже легко може стати на хибний шлях, і у відповідний час опинитися не на стороні овець, а на стороні козлів. Історія недавня і глибинна напоумляє кожного. Інша сторона питання, що не кожному, в міру його генетичних даних та складу характеру дано збагнути і зрозуміти цінність історичних знань. Недавнє перекривання доріг на Виноградівщині, красномовно це підтверджує. Спотворена інформація та фінансове заохочення активістів безладу це ті основні чинники, яким приділяють найбільшу увагу прихильники дестабілізації. Якщо в громаді знайдеться відповідна їх кількість і громада на їх позицію не відреагує проблем не уникнути. Зараз мало хто задумовується над тим, що теперішні страждання на сході є наслідком роботи тамтешніх ЗМІ. Їхня спотворена інформація про події на Майдані, про захід, про УПА, про Бандеру та про сусіда північного дали свої результати. Громадськість підтримувала сепаратистів бо вірила інформації яку мала. Виявляється там на примітивному рівні існувало замкнене коло: громада обирала владу, яка фінансувала ЗМІ, що формували думку громади під владу. Тобто до цього часу там громада ні на що не впливала, вона була веденою, як у радянські часи. На даний час багато хто на сході все ще не сприймає необхідності інтенсивного процесу у зміні норм взаємостосунків. Там все ще існує шокуюче нерозуміння того, що тамтешня спільнота, маючи великий людський ресурс, може знову за певних умов президентом для всієї України обрати іншого зека. Ми всі повинні чітко усвідомлювати, що в демократичному суспільстві, кожний хто відверто не визнає справедливості є загрозою для демократії. Шлях становлення демократії важкий і незручний, ним йдуть тільки ті, хто логіку намагається класти в основу своїх дій.
Напруження, яке виникло між міською радою м. Виноградів та місцевою громадською організацією «МАЙДАН» тому також є підтвердження. Здавалося б, що є логічними прагнення майданівців ознайомити громаду міста з рішеннями міської ради про те, кому і коли виділялися земельні ділянки під забудову та кому, коли, які за скільки і на скільки були надані чи продані об’єкти комунальної власності міста з 2005 по 2014рік. Реакція працівників міської ради до вимог майданівців є настільки дивною, що спонукає звертатися до суду. Більше того в протистояння втягнуті підприємці, деякі навіть із своїми працівниками. Прикро і сумно, що нашою спільнотою так важко сприймаються здалося б прописні істини, продиктовані не тільки історією, але і нашим буттям. Що надмірна чиясь вигода в громаді обов’язково тягне за собою для когось незручності, або, навіть, страждання. Зрозуміло,що говорити в таких випадках про патріотизм чи відповідальність складно і якось ніяково.
Михайло Лісіцкі
Коментувати