Людина може все…

  • Виноградів
  • 20:52 | 5.12.2013

Людина може все…Звертаюсь до усіх тих людей, а особливо до людей з обмеженими можливостями, яким за якихось причин не подобається слово «Інвалід». Я з багатьма людьми знайомий які вважають, що інвалід – це клеймо! Скажіть, чому клеймо? Якщо так міркувати, то всі люди на нашій планеті клеймовані, бо ж усі ми недосконалі. Безхатченки – хто вони? Насамперед – це людина, і не важливо, інвалід вона чи сирота, бідна чи багата. Найголовніше те, що ми за людина!? Ми маємо життя яке подаровано нам Богом, але не від Бога а саме від нас самих залежить, яким буде наше життя, як ми його проживемо. Людина з обмеженими можливостями має вибір, як і усі інші люди у всьому світі – ось вона: рівність людей. Ти можеш сидіти і жалітись на те як тобі не пощастило у житті, яке воно погане і як важко жити. Усім важко… Але замість цього ти можеш прикласти трішечки зусиль і погане життя перетворити на те яке тебе влаштує у повній мірі. Головне – це мати бажання. Бажання – це старт, але яким буде фініш вирішувати тобі. Людина може все і не важливо обмежена вона у чомусь чи ні. Якщо сидіти і нічого не робити за для здійснення своїх мрій, то наші мрії так і залишаться мріями. Але мрії здійснюються – потрібно тільки трішечки віри і терпіння. Я, як і багато хто, будучи прикутим до ліжка – чекав, просто чекав. Чекав сам не знаючи чого. День за днем, хвилини перетворювалися на години, а дні на місяці, очікування чогось стало просто нестерпним. Я інвалід… Я прикутий до ліжка… Я живий, але не живу… Я хочу, але не можу… Чому? Не можу бо я безпорадний інвалід!? Мій друг і просто хороша людина постійно повторює слова: той хто хоче, знайде можливості, а той хто не хоче, завжди шукає причини. Не шукайте причини, шукайте можливості, і тоді, навіть сидячи у інвалідному візку ви завжди досягатимете своєї мети. Моя мета у житті – це жити, насолоджуватись життям і сприймати світ саме таким який він є. Любити своє життя, бути незалежним та бути корисним для інших людей. Я дев’ять років у візку, я інвалід, я у чомусь «обмежений» але, я стараюсь жити на рівних. Моє життя не таке яким воно було до отримання травми у ДТП – воно краще, і його я люблю.

Голос Карпат