31-річний виноградівець вкрав пожертви для воїнів Ато з Виноградівського лісництва

• Виноградів
• 15:02 | 6.01.2016

Під час проведення журналістського розслідування закарпатські прес-офіцери знайшли, хто вкрав гроші зі скриньки з пожертвами для воїнів АТО та хворої жінки.

Що потрібно молодому чоловіку в 31 рік, у якого є дружина, діти, достойна робота? Всі скажуть, мабуть, лише здоров’я та радості від усвідомлення того, що маєш все, до чого прагне більшість людей.

А коли нема ні дружини, ні дітей, ні роботи? А тобі 31 з “гаком”, живеш якбомж, пиячиш кожного дня, та три “умовні строки” за спиною? Чим заробляють такі люди? Правильно – ідуть красти. Бо іншого шляху знайти кошти на кусень хліба та півлітра горілки вони не знають. А не знають – бо не хочуть знати. Адже вкрасти те, що “погано лежить”, значно легше, ніж заробити чесним шляхом.

Так жив останні кілька років і наш “герой”, мешканець міста Виноградова Іван .Б., який 4 січня, в переддень Різдва, обікрав Виноградівський Держлісгосп. Ще б не було так прикро, якби він вкрав якусь там лопату, чи ломик з пожежного щитка для чергової пляшки. Або зрізав ялинку, яких у дворі є вдосталь; хоча, навіщо бомжу ялинка, хіба що продати…

Прикро те, що він, за кілька метрів від церкви, що знаходиться майже у одному дворі з лісництвом, насмілився обікрасти дві скриньки зі збору пожертв для воїнів АТО та хворої дружини одного з працівників лісництва! Та ще й поцупив мобільний телефон у самого сторожа!

Можливо, що цю справу важко було б розплутати і знайти злодія, якби не відеокамери спостереження… і наполегливість та допитливість нашої прес-служби. На записі камери відеонагляду, що знаходиться у холі, де й стояли скриньки, чітко було видно чоловіка, що «вичистив» пожертви. Отже, кого шукати ми знали. Пішли опитувати сусідів з найближчих будинків. Та дві години такого ходіння не принесли бажаних результатів. Пізніше до нас приєднався сторож, на чергуванні якого й сталося пограбування. І тут один чоловік упізнав на фото нашого “героя” та підказав, де можна його шукати! Як кажуть, стукайте – і вам відкриють! Не марнуючи часу, ми сіли в машину й поїхали за наводкою, що нам дав перехожий. Через якихось два кілометри, вдивляючись у прохожих, помічаємо на одному з чоловіків знайомі штани, які, як не парадоксально, носять ті ж воїни, яких і обікрав злодій, та знайому з відеозапису шапку.

Зупинившись трохи здалеку, ми ще раз зрівняли фото з камери та чоловіка “з тротуару”, й дійшли висновку, що то є “наш клієнт”. Ми викликали підкріплення. За кілька хвилин прибув слідчий, який одразу впізнав свого “старого знайомого”. Як виявилося, Іван.Б. нещодавно вкрав велосипед, за що й отримав третій умовний строк…

Спочатку Іванко пручався, казав, що то не він, він там не був… Та після пред’явлення відеодоказу та фото – одразу почав давати свідчення. Знайшовся і мобільний телефон сторожа, і про гроші почав пригадувати.

На питання, чому це зробив, відповів: “Не пам’ятаю, п’яний був”.

Десь в глибині душі, трохи й шкода таких людей, що не змогли знайти себе у цьому світі, але після розмови з таким “екземпляром”, розумієш, що вони самі обирають свій шлях, і їм це подобається.

На Івана чекає суд, і, мабуть, вже не умовний вирок, а відбування покарання у вигляді тюремного ув’язнення.

Як зауважив керівник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Сергій Князєв, викликає подив, що цього злочину напередодні ще за гарячими слідами не розкрили слідчо-оперативні групи, коли документували викрадення. Це свідчить про їхню неякісну та бездушну роботу. Разом з тим, очільник поліції висловив подяку прес-офіцерам, яким вдалося розкрити начебто простий, але все ж таки злочин.

Відділ комунікації ГУНП в Закарпатській області