Верховна Рада відмовилася розширити права депортованих

• Україна
• 17:22 | 16.05.2012

За законопроект про відновлення прав депортованих, поданий членом фракції НУНС, лідером меджлісу кримсько-татарського народу Мустафою Джемільовим, проголосувало 177 депутатів. Серед регіоналів – всього 7 осіб. Комуністи не брали участі у голосуванні.

У проекті пропонувалося, зокрема, запровадити гарантії щодо відновлення прав депортованих за національною ознакою, повернення історичних назв населеним пунктам, які були перейменовані в радянські часи, визнання депортації незаконними і злочинними діями.

Мустафа Джемільов в інтерв’ю ВВС Україна нагадав, що це не перший випадок блокування ухвалення документу. Перший раз він був поданий до парламенту ще 2004 року. Але тодішній президент Леонід Кучма ветував його, висловивши незгоду з багатьма положеннями проекту. Зокрема, стосовно того, як сказав голова Меджлісу, що депортовані мають таке ж право на землю в автономії, як і місцеві жителі – працівники колгоспів і радгоспів.

“Кучма мотивував це тим, що такого положення не має в Земельному кодексі. Але ми сказали, що потрібно ухвалити цей закон про депортованих, а потім вносити правки у земельний кодекс. Всі вісім років ми боролися за ухвалення цього закону. В нинішньому варіанті йдеться про відновлення історичної справедливості в Криму, зокрема, в тих населених пунктах, звідки були депортовані. Це і питання реституції. Тобто компенсації забраного у репатріантів нерухомого майна”, – каже Мустафа Джемільов.

Поліпшення чи вихолощення?

Мустафа Джемільов побоюється, що коли навіть у першому читанні документ був би ухвалений, до другого читання провладні фракції могли б так змінити закон, що він мав би декларативний характер.

“У нас є острах, що коаліція може “вихолостити” основні положення законопроекту. Адже уряд вже пропонував свій варіант. Це був чисто декларативний проект. Йшлося про те, зокрема, що депортовані є рівними з представниками всіх інших націй. Ми це знали і без нього. Але я не думаю, що нині буде вето президента, оскільки сам Янукович ще 2010 року доручив підготувати цей документ”, – нагадує Мустафа Джемільов.

Між тим представники коаліції заперечують побоювання щодо кардинальної зміни законопроекту, називаючи їх упередженими.

Голова парламентського комітету з прав людини Олег Зарубінський сказав ВВС Україна, що можливі правки і доповнення до законопроекту мають на меті лише поліпшити документ.

“Ми рекомендували на засіданні Комітету ухвалити цей законопроект. Якщо хтось каже про можливість “вихолощенння” з нього основних положень, то я б так не говорив. Оскільки так можна про будь-який документ казати. Якщо ми рекомендували, то це для того, аби потім суб’єкти подавали свої поправки і поліпшували закон”, – твердить голова Комітету з прав людини.

Наслідки депортації

Олег Зарубінський визнає, що в роки другої Світової війни з Криму найбільше було депортовано саме кримських татар.

“Це відбулося за один день і здійснено компактно на підставі спотворених фактів часів другої Світової війни. Я, як фахівець, можу сказати, що кримські татари не були більшими колабораціоністами з гітлерівською Німеччиною, ніж представники інших націй. Це вигадки сталінського режиму”, – каже Олег Зарубінський.

Тим часом, лідер українських комуністів, промовляючи у середу в парламенті, сказав, що тисячі кримських татар під час війни перейшли на бік нацистів, і вивезення їх з Криму було зроблено саме для порятунку кримсько-татарського народу.

За оцінками кримсько-татарських організацій, в результаті депортації загинуло близько 46% вивезених татар.

Невирішені проблеми

Щодо головних проблем кримських татар, то, за словами Мустафи Джемільова, вони практично не вирішуються.

“Тут справи не дуже гарні. Останнім часом поступу у вирішенні проблем кримських татар немає. Більше того – є кроки назад. Асигнування з бюджету зведені практично до нуля, триває дискредитація кримських татар. Вони складають 13 відсотків населення автономії, але у структурах влади їх всього 3-4 відсотки”, – каже лідер Меджлісу.

За його словами, має бути відновлена та форма державності, яка була до депортації – національно-територіальна автономія.

Якщо ці права не будуть відновлені, то Джемільов не виключає нових масових виступів і протестів представників кримських татар, які мали місце раніше.

Наприкінці минулого року у Сімферополі відбувся масовий мітинг кримських татар з вимогою відновлення їх прав в Україні. Лунали заклики до президента Януковича, парламенту і громадських організацій підтримати ініціативу кримських татар щодо проведення міжнародного форуму з питання забезпечення прав депортованих.

Два місяці тому назад посол США в Україні Джон Тефт пообіцяв, що Вашингтон закликатиме українську владу сприяти відновленню громадянських і матеріальних прав кримських татар, яких цей народ був позбавлений внаслідок злочинної депортації. Посол сказав на відкритті виставки кримськотатарського мистецтва в посольстві США в Києві, що цей народ є невіддільною складовою Криму і України в цілому.

Голова Комітету з прав людини Олег Зарубінський стверджує, що український уряд – це єдиний уряд, який робить багато для депортованих. Інші республіки колишнього СРСР, за його словами, відмовилися від допомоги, попри Бішкекські домовленості країн-членів СНД щодо спільної фінансової підтримки облаштування депортованих. Погоджуючись, що не все ще робиться для відновлення їхніх прав.

Джерело: ВВС Україна