На коропа!

  • Україна
  • 15:57 | 29.06.2012

Закарпатські рибалки показали на Львівщині, як слід рибу ловити

Кажуть, одні з найбільших фантазерів у світі – це рибалки. Часто виловлену або не спійману рибу вони збільшують до таких розмірів, що доводиться зв’язувати руки (аби ними ж уявні водні трофеї не перетворювалися в супергігантів). Можливо, це і так. Але не в нашому випадку. Бо все сказане далі відповідає чистісінькій правді.

На спортивній водоймі поблизу селі Миклашів Львівської області Закарпатська обласна федерація риболовного спорту протягом трьох діб проводила змагання зі спортивного лову коропа. У суперництві за головні призи зійшлися 14 команд з Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей.

Змагання виявилися специфічними, бо в них брали участь певною мірою дебютанти – ті, хто взагалі досі не виступав у змаганнях; ті, хто не брав участі в змаганнях на коропа; або ж ті, хто вперше змагався на вказаній водоймі. Невипадково й захід називався «Аматор 2012».

Проте це були аж ніяк не новачки у своїй справі! Невипадково за три доби було виловлено 1275 кілограмів риби! Правда, вона давалася нелегко. Членам команди потрібні були неабиякі витримка, фізичні зусилля, злагодженість у діях, уміння швидко передбачити місце підгодівлі та вид кормової бази. А її дозволялося привезти аж… 200 кілограмів (різноманітні бойки, суміші, сиропи – на все це варто хоч би раз подивитися!). Дехто навіть витратив на годівлю риби понад 1500 гривень (утім результат здебільшого виправдав сподівання).

А ще ж не можна було порушувати правила. А вони доволі суворі: не використовувати тваринні насадки (при їх застосуванні риба особливо раниться); після вилову трофеї обов’язково класти в спеціальні мішки, відтак у воду, а потім, для зважування, виймати на спеціальний мат, змочений водою (як, власне, і руки змочувати – інакше риба може отримати опік та поранитися); негайно викликати суддів при вилові білого амура для його зважування (амур – доволі делікатна «особа» і може при надмірному гаянні часу загинути; якщо таке допустити, команду знімають зі змагань!); після зважування рибу негайно випускати у водойму; якщо в риби стався розрив губи, обов’язкового обробляти антисептиком; у нічний час не світити на водойму, щоб не лякати її мешканців; активно годувати рибу можна лише з 10 ранку до 7 вечора; ніхто не повинен допомагати членам команді, навіть за вкрай скрутних ситуацій – це лише деякі з обмежень…

Уявіть таку картину. Із чотирьох вудлищ (максимально дозволених одній команді) на двох клює. А ще ж потрібно двох рибалок, аби тримали на підхваті підсаки. А тут і час годівлі риби завершується. А в команді двоє, максимум троє осіб… І «а» перетворюється в справжній аврал. Дехто зі спортсменів у першу ніч узагалі міг поспати не більше 30 – 40 хвилин. Адже і їсти потрібно собі приготувати, і переоснастити засоби лову, і готувати нову порцію кормової бази для коропів і амурів…

За таких обставин найкращий результат показала команда «7lb» (Любомир Маленевич, Роман Пінах) із міста Болехів Івано-Франківської області (201,99 кг налову). Другою фінішувала «Велика різниця» (Михайло Горзов, Антон Чайковський, Олексій Мигалько) з Ужгорода (172,41). Третім став «Паровоз» (Михайло Долинич, Василь Монастирський; «паровоз» – це коли короп різко клює, і котушка на спінінгові в результаті швидкого розмотування волосіні видає доволі бажаний для рибалки й специфічний шум) —144,12 кг.

Було також відзначено рибалок, які зловили три найважчі риби за три дні – це команди «Паровоз» (Ужгород), «Форвард – Кльове місце» (Берегово) та «Велика різниця». Окремий приз встановили за виловлювання місцевого «авторитета» – коропа на прізвисько «Шрам» (постаралася «Велика різниця»). Крім того, відзначили організатори й команду за «біг фіш». Зокрема найбільшого коропа (10,060 кг) упіймали члени ужгородського «Тихого омута» (Олександр Селеш, Юрій Бобонич та Віктор Янішевський).

Усіх учасників дипломами (переможців, призерів – ще й кубками, медалями, цінними подарунками та грошовими преміями) відзначила Закарпатська обласна федерація риболовного спорту (окрема вдячність голові її коропового напряму Ігорю Долиничу за вдало організовані змагання) та суддям-волонтерам Олександрові Гохлі-старшому, Олександрові Гохлі-молодшому й Валерію Єщенку (здається, він знає про рибу все!), які добряче набігалися по водоймі, щоб зважити майже1300 кгриби. І звичайно, усім рибалкам (а серед них були й жінки!), котрі добряче попрацювали й відповідно не лишилися без наловів. Єдине, про що доводиться жалкувати, то це про те, що такої водойми немає в нашій області. Адже чимало сил і часу рибалки витратили на дорогу.

Час Закарпаття