Хворий українець встигне тричі померти, доки до нього приїде “швидка”
- Україна
- 16:00 | 17.09.2012
76 відсотків хворих українців помирає, не діставшись до лікарні. Це офіційна статистика Мінохорони здоров’я. Щоб покращити ситуацію, уряд вдався до експерименту і затіяв медичну реформу у 4-х пілотних регіонах: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях і самому Києві.
Від початку проекту минув уже рік. Кореспондент ТСН поїхала до різних сіл і порівняла, як швидко місцеві люди можуть викликати швидку допомогу. Місцем дослідження обрали Вінниччину: саме її посадовці найбільше хвалять у публічних виступах, йдеться у сюжеті ТСН.
У селі Леляки, що за півтора кілометри від Жмеринської районної лікарні спробували викликати швидку: “Шановний абоненте, на жаль, з’єднання з даною службою технічно неможливе”. Інший мобільний оператор “не ловить” взагалі. У селі Щученці, що в 15 кілометрах від райцентру, ситуація повторюється.
Пан Олександр інвалід першої групи, переніс два інфаркти. Дідусь постійно має бути під наглядом лікарів і зараз почувається зле. Мобільний номер 103 зараз був би дуже доречним. Дідусь знає, де стаціонарний телефон – єдиний на все село – в медпункті. Але скористатися ним він не може: медпункт зачинений. Виявляється, лікар працює з 9 до 15, в інший час людям радять просто не хворіти. Єдиний номер порятунку для пана Олександра – це телефон доньки.
З хати викликати швидку неможливо, бо елементарно немає зв’язку – доводиться виходити в поле. Зв’язок з’являється тільки через 800 метрів! На щастя, навіть коли немає ТСН, у пана Олександра є дружина. Якщо припустити, що бабуся рухається зі швидкістю 2 км на годину, 800 метрів вона долатиме близько 20-ти хвилин. Тобто, щоб урятувати людину, за нормативами, швидка вже має бути тут.
Коли нарешті додзвонились у швидку, журналістам порадили телефонувати до іншого диспетчера. Вже звідти швидка погоджується приїхати, але не до хати, а лише до центру села. Пообіцяли бути через півгодини. З райцентру до пам’ятника добралася за 12 хвилин. Щоправда, ледве не розбили машину на ямах. Швидка їде втричі довше – 15 кілометрів за 36 хвилин. Загалом, із продзвоном і часом, який бабуся йтиме до точки зв’язку – година і одна хвилина. За стандартами МОЗу, пацієнт уже міг померти тричі.
У МОЗі про те, що швидка не встигає до “реформованих” сіл знають, але кількість бригад не збільшуватимуть, бо це – норма, встановлена ще за радянських часів: одна машина на 13 тисяч жителів. Не встигають же машини, на думку МОЗу, бо досі не створили диспетчерських, які б розподіляли дзвінки.
Коментувати