Аматорські імена. ФК«Севлюш» (Виноградів)

• Спорт
• 18:29 | 28.12.2015

UA-футбол продовжує знайомити читачів з кращими любительськими командами України в своїй постійній рубриці «Аматорські імена». На черзі – Закарпатська область, а саме – срібний призер цього сезону – ФК «Севлюш», що представляє районний центр Виноградів.

У 1945- році футбольний клуб з Виноградова, лідером атак, якого був 17-річний Михайло Коман, став чемпіоном Закарпатської області. 50 років потому земляки легендарного футболіста, чий талант засяяв у київському «Динамо», пишуть сучасну історію закарпатського футболу. ФК «Севлюш» (Виноградів) після «бронзи» 2014 року  цьогоріч здобув срібні нагороди вищої ліги чемпіонату Закарпатської області. Підсумки сезону для UA-футбол  підводить головний тренер «Севлюша» Іван Білак. Уболівальники, які цікавляться українським футболом, повинні пам’ятати Івана Івановича за виступами, в 90 -ті – 2000 -ні роки , в ужгородському «Закарпатті», мукачівських «Карпатах», тернопільській і вінницькій «Ниві». У 37 років Іван Білак завершив футбольну кар’єру, виїздив на ПМЖ до США, за океаном не склалося, повернувся на Батьківщину. З 2012 року очолює ФК «Севлюш» (Виноградів).

– Іване Івановичу, я так розумію, що сезон для «Севлюша» вдався?

– Так. В цілому задоволений як результатом, так і грою своїх підопічних. Після третього місця у минулому сезоні «Севлюш» піднявся на один щабель вгору. Взагалі хочу відзначити, що Виноградів – найстабільніший футбольний регіон на Закарпатті. Наші команди змінювали назву та власників, але починаючи з 1992 року не пропустили жодного чемпіонату області. Були часи, коли в обласному чемпіонаті виступали дві виноградівські команди. Найзірковіший період місцевого футболу, певно, припадає на кінець 80-их років, коли виноградівський «Керамік» тричі (1988, 1989, 1990 роки) вигравав чемпіонат  Закарпаття.  

– Чого не вистачило «Севлюшу» в боротьбі за чемпіонство?

– Недостатньої кількості набраних очок, яких команда недорахувалася на старті чемпіонату. Перші три тури ми відверто провалили: зіграли внічию з іршавською «Бужорою», та поступилися «Бийгані» і «Середньому». Далі була переможна серія: у шести матчах поспіль «Севлюш» перемагав й одного разу зіграв унічию. Втім, у підсумковій турнірній таблиці виноградівські футболісти на чотири очки відстали від чемпіона ФК «Ужгород». До слова, «Севлюш» має позитивний баланс особистих зустрічей з призерами чемпіонату: з ФК «Ужгород»- 2:1, 1:1, з третьою командою ФК «Дийдо» (Дийда) – 2:0,1:1. А от восьма команда чемпіонату ФК «Середнє», за яку виступають 17-18 річні футболісти, виявився для нас найнезручнішим суперником. У першому колі на виїзді ми поступилися 0:1, а в домашньому поєдинку вже на 7 хвилині вигравали 2:0, але не втримали перевагу й завершили зустріч унічию 2:2. Це говорить про те, що цьогорічний чемпіонат Закарпаття був, як ніколи сильний та конкурентоспроможний.

– Серед цьогорічних призерів немає минулорічного чемпіона ФК «Поляна», натомість новачок – ФК «Ужгород»  – в  рік свого дебюту у вищій лізі виграв золоті медалі…

– Нікуди не дінешся – в сучасному футболі дуже багато вирішує фінансова складова клубів. «Ужгород» пішов таким шляхом, що скупив найкращих футболістів області. Це ж стосується й «Дийда», який підсилив склад пристойними «легіонерами». А «Поляна», навпаки, відмовилася від приїжджих футболістів і робить ставку на місцеву молодь. Повторюсь – цьогорічний чемпіонат був цікавим та інтригуючим, призери визначилися в заключних турах. Трішки не пощастило ФК «Оболонь»(Хуст), добротному і перспективному колективу, який мав усі шанси бути у першій трійці, а фінішував четвертим.

– Хто складає кістяк «Севлюша»?

– Це молоді вихованці виноградівської ДЮСШ. У нас в основному складі грало п’ять  футболістів 1997 року народження та двоє 1996 року. Я, до речі, працює ще тренером у ДЮСШ, тож маю можливість спостерігати за місцевими «вундеркіндами». Тривалий час на відділенні  футболу трудився і мій батько Іван Іванович, але нещодавно пішов на пенсію. Тож  зосталися тренувати дітей я та Петро Котубей, який є суддею національної категорії. Сьогодні вижити на одну зарплату тренера ДЮСШ вкрай важко. Людям, які працюють на цій ниві потрібно пам’ятники ставити.

– Чи є у команді футболісти, які відчули смак професійного футболу?

– Так. У 5 турі наш склад підсилив колишній півзахисник харківського «Металісту» Юрій Чонка та екс- нападник ужгородського «Закарпаття» та ряду угорських клубів Денис Ребрик. Ці футболісти стали справжніми лідерами команда та багато чого дали позитивного молоді. Ребрик і Чонка значно переважали обласний рівень. Ворота нашої команди захищає Василь Козар, який був у «дублі» ужгородської «Говерли». В півзахисті  грав Василь Вашкеба, перспективний вихованець закарпатського футболу, який прийшов до нас із молодіжного складу маріупольського «Іллічівця».

– Чи вдасться зберегти у складі Чонку і Ребрика?

– Я розмовляв з ними, зараз вони перебувають в Угорщині на оглядинах. До 10 січня гравці мають визначитися зі своїм майбутнім. Водночас я й надалі збираюся залучати до основного складу місцеву молодь, хлопців 1998 року народження. Є навіть один здібний хлопчик 1999 року народження. Не знаю, як фізично, але у футбольному мисленні він уже переважає своїх старших за віком одноклубників.

– Яку на сьогодні інфраструктуру має виноградівський клуб?

– Маємо власний стадіон «Юність», на якому проводимо матчі та тренуємося тричі на тиждень. Цього року було встановлено поливну систему. За якістю газон входить до трійки кращих в області.

– Як команда готуватиметься до нового сезону?

-Команда збереться 15 січня, розпочнуться тренування. Наприкінці січня традиційно стартуємо в зимовому Кубку Закарпаття.

– Яка задачу перед «Севлюшем»  поставлено на наступний сезон?

– Президент нашого клубу Іван Матрунич у розмові зі мною сказав, що «Севлюш» уже був бронзовим і срібним призером чемпіонату, тому тепер потрібно завойовувати «золото». Завдяки патріотам виноградівського краю команда матеріально забезпечена, за минулий сезон боргів перед футболістами немає. Хотів би назвати людей, які допомагають команді: Іван Матрунич, Герман Розенталь, Юхим Розенталь, Владислав Поляк, Йосип Фізеші, Йосип Шерегі. Будемо битися за чемпіонство.

– На сьогоднішній день професійний закарпатський футбол перебуває в жалюгідному стані. У трьох елітних лігах представлена лише одна команда – ужгородська «Говерла», яка через фінансові проблеми останні сезони стабільно розташовується в нижній частині Української Прем’єр -ліги. На ваш погляд, чи існує рецепт, який може допомогти закарпатському футболу?

-Ви ж самі бачите, що останні 10-15 років місцевих футболістів,  раніше в «Закарпатті», а тепер в «Говерлі», ігнорують. Пам’ятаю,  це було тоді, коли ще я грав у Калитвинцева у «Закарпатті». Нам не довіряли, не давали шансу себе проявити у вищій лізі. Натомість, коли команда «вилітала» у першу лігу орендовані футболісти  роз’їжджалися. А потім знову закарпатці здобувають право виступати  у «вишці», але там вони не грають, бо приїздить черговий «вагон» «варягів». Про який розвиток закарпатського футболу можна говорити, якщо відбувається його деградація. Вболівальник йде на стадіон без емоцій, бо своїх він на полі не побачить. На Закарпатті потрібно створювати справжній місцевий професійний клуб, збирати всіх сильніших, починати з другої ліги та поступово торувати шлях на вершину українського футболу. Нинішня «Говерла» закарпатському вболівальнику нецікава.   

Джерело: UA-футбол