Здача в оренду власного майна фізичній особі. Податкові наслідки.

  • Різне
  • 12:30 | 20.03.2017

Статтею 761 Цивільного  кодексу встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Наймодавець передає  майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди) наймачеві (п. 1  ст. 759 Цивільного кодексу).

Дохід, отриманий від здавання нерухомого майна в оренду, підлягає оподаткуванню.

Так, відповідно до пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу  платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу.

Податковим агентом платника податку – орендодавця  під час нарахування доходу  від надання в оренду об´єктів нерухомості інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1  (земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельного паю, майнового паю) вищенаведеного пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Об´єкт  оподаткування визначається  виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але він не може бути менше ніж мінімальна сума орендного  платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості  місячної оренди 1 м2 загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом  місцевого самоврядування села, селища міста, об´єднаної територіальної громади, створеної згідно із законом та перспективним планом формування  територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найдоступніший для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного  (податкового) року, об´єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди  (пп.170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу).

Підпунктом 170.1.5 цього пункту визначено, що якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб´єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. При цьому: – такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує  податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов´язання  за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації; – у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення  договору оренди об´єктів  нерухомості нотаріус зобов´язаний  надіслати інформацію  про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, що встановлені Кабінетом Міністрів України.

Строки подання  податкової декларації для платників податку на доходи фізичних осіб до контролюючих органів  визначено пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу.  Фізичні особи, які отримують доходи  від надання нерухомого майна в оренду, повинні подати декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за податковою  адресою,  тобто за місцем реєстрації, згідно з паспортними даними  за базовий звітний (податковий) період  до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу.  При цьому така особа повинна сплачувати податок  від отриманої суми доходу та подавати декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного року. Крім того, при поданні декларації  про майновий стан та доходи за наслідками звітного року платник податків самостійно зазначає суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету. Ставка військового збору становить 1,5 % від суми доходу, з якої сплачено податок на доходи.

 

За матеріалами Хустської ОДПІ