З днем Валентина вас Валентини

• Різне
• 18:59 | 13.02.2014

Віка. Інтим – це назва листа, який прийшов на поштову скриньку мого чоловіка. Відкриваю, а там питають – хочеш сексу?
Підходжу до чоловіка, він дивиться телевізор у другій кімнаті, і кажу – хочеш сексу?
Він подивився на мене нерозуміючим поглядом… мовчить.
А поряд дитина грається. Як зазвичай вона у нас пізно вкладається спати.
– Тебе якась пані питає, чи хочеш ..су?
– Що? Мамочко, що з тобою?
Так він на мене інколи кличе.
– Нічого. Лист цікавий тобі прийшов.
– Та нехай, я потім подивлюся.
– Добре.
Усміхаюся і йду до комп’ютера. А він так і не второпав про що це я.
Я одразу також не зрозуміла, просто завтра день Валентина – день закоханих. Ось люди й висловлюють свої почуття хто як уміє. А головне – відверто, не приховуючи справжньої цілі.
Важко романтикам у сьогоднішній час, бо вони все ще дарують квіти, море любові, віршовані рядки зізнання у коханні…
А я цілий день випікала печиво у формі сердечок. Тісто замісити легко і швидко, а ось сердечка ліпити руками, та ще й такі, як у власного чоловіка справа не з легких. Але таки зробила. Виклала на тацю, присипала цукром-пудрою. Вони так красиво рум’янілися з під білого пісочку… Несу йому, підходжу і кажу: своє серце я кладу у твої долоні! Я без тебе пропаду, я навік в полоні.
Він робить вигляд, що здивований, по-справжньому усміхається, цілує і відповідає – я навік в полоні.
А полонили ми один одного майже вісім років тому.
То ще був період, коли він тримався думки, що з однією жінкою прожити бодай один місяць не можливо.
То ми їли наші сердечка і запивали червоним вином. Скажу вам, це дуже смачно, а надто, коли головну роль грає язик. Вірніше, два. Бо я розмовляю двома язиками – своїм та його, особливо тоді, коли цілуємось.
А наше маленьке диво, у своєму куточку сиділо та малювало картинку для закоханих. Тож ми закохані. Та не тільки в день Валентина. Музика любові грає безперестанку, а ми невтомно танцюємо – вчимо ноти. Бо треба бути високоосвіченим…
Та я відволіклася від теми. Сиджу за комп’ютером друкую наступну частину своєї Планети Любові, яка через кілька днів опиниться на «ГАКу» – http://gak.com.ua/authors/254
І знову пошта, його пошта – Віка. Інтим – хочеш сексу?
Усміхнулася, облишила… якась пані жартує.
Через кілька хвилин знову те саме. Тоді вже відкриваю листа і відсилаю відповідь: Дуже хочу!… Але у мене вже другий тиждень місячні. Вибач.
І друкую собі далі.
Коли знову лист від тої Віки – ти псих!
Іду до чоловіка. Він у сусідній кімнаті дивиться телевізор.
І кажу йому – ти псих.
Подивився на мене…
– Що?
– Нічого. Кажу, що ти псих.
– Мамочко, що з тобою?
Усміхається.
– А хочеш …су?
Він бере і починає мене лоскотати…
Та ось про що я подумала:
Приходять такі листи усім і від усіх. Виходить, що день закоханих раз у рік, а день сексу кожен день. Бо він присутній усюди, той секс. Від телевізора, аж до думок людини за час його фізичної відсутності. Мабуть, це тому, що за часів Радянського Союзу сексу не існувало. То тепер, як відкрилися кордони нових сучасних поглядів народ потрапив у полон – хімічна та фізична залежність від сексу. Тому, як на мене, треба терміново приймати якісь міри. Наприклад, з сучасними поглядами додати до свідомості людини бодай краплину скромності та чистоти… Бо саме це породжує щирість почуттів, які можуть дорости до справжнього кохання, а не долізти до чужого ліжка…

Просто так
«Світ Добра» 2013р.
(інсценізація книги: http://www.ex.ua/20386220 )

Я люблю кожен твій вдих,
І кожен видих твій,
Я люблю грайливий твій сміх,
І мовчання в цілунку без слів.

Очі люблю і погляд,
Тонути у їх глибині,
Коли ти поруч
Належиш мені
Лише…
Я люблю тебе.
Ні за що, просто так,
Бо вмію любити
Кожен твій подих
Для мене щоб Жити.
Я люблю тебе
Любити.

Світлана Кедик