Як правильно скласти великодній кошик

• Різне
• 08:25 | 14.04.2012

Святкування Воскресіння Христового у народному побуті тісно переплелось із язичницькими обрядами зустрічі весни, ігрищами, вшануванням предків тощо.

Пасхальний кошик, з усім його наповненням, який сьогодні є невід’ємним атрибутом Великодня, це відображення язичницьких вірувань із задобрюванням божеств задля вражаю, достатку. Обрядові страви набули християнської символіки і вже у 15-16 столітті наїдки в українських церквах освячували.

 Пасхальний кошик.

 Такий звичний сьогодні кошик, який ще називають в деяких селах західної України “кобеля”, на Закарпатті – кошик-дарник, найчастіше траплявся на Поліссі, де було розвинене лозоплетіння. На Галичині ж носили страви на освячення в хустках, чи обрусах (скатертинах), бесагах (подорожніх подвійних мішках).

 Майстриня по виготовлені виробів із лози Тетяна Іванюта розповідає про інтерпретацію овального кошика, із ручкою поперек як символ хреста. Проте поширення кошика пов’язане найперше із зручністю.

 Церковні приписи.

 Традиція ж наповнення корзинки різниться в регіонах України, де край – там і звичай. Церква ж не виділяє необхідні для благословення страви.

“Немає чітких церковних правил, що має бути в кошику. Це встановлено, швидше, церковною та народною традицією, яка освячена часом і церква її сприймає”, – відмічає єпископ Євстратій з Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП).

“У Требнику є молитви на благословення агнця, м’ясні страви, а також яйця та молочні страви”, – додає речник Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Ігор Яцків.

Проте це не означає, що людина мусить принести на освячення ці страви, бо в іншому випадку – зась до церкви. “Можна обмежитись половинкою яйця чи шматком паски”, – продовжує Яцків.

 Пасхальний обрядовий хліб.

 Традиційні дві страви, які обов’язково приносять на освячення в храмі – великодній хліб (паска) та яйця. Паску випікали круглої форми, що символізувало сонце. У російській традиції пасхальний обрядовий хліб – це кулич. Пасхою ж ще називається страва із сиру у вигляді зрізаної піраміди.

“І сирна пасха і кулич, що випікається, зображають Голгофу, на якій відбулась смерть Ісуса Христа. До того ж, кулич за складом є протиставленням єврейському хлібу, що називається маца. Кулич символізує повноту Божої благодаті, дарів, які були послані після смерті та Воскресіння Хрестового на все людство”, – розповів “Українській правді. Життя” ігумен Лонгін з Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП).

Водночас, на території України традиційно куличі не траплялись серед обрядового хліба, додає науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Стефанія Гвоздевич.

Кулич, на відміну від паски, не прикрашали зверху тістом, але поливали збитим цукром чи посипали пудрою.

На Закарпатті та в Галичині прикрашали паски жайворонками, значення яких відсилає до символічних птахів, якими закликали весну.

Найважливішою в пасці є закваска, що символізує слово Боже.

“Як закваска збільшує тісто, так і слово Боже, якщо людина сприймає його в своє серце та живе ним, зростає духовно. Те ж, що хліб солодкий є символом радості життя із Богом”, – розповідає єпископ Євстратій.