Тонкощі нарахування єдиного соціального внеску

Роботодавці нараховують єдиний внесок на суму нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.
 
Якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування цієї норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.
 
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, у якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
 
Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати за який нараховується зарплата (дохід) та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Разом з тим, якщо працівник оформлений на підприємстві за основним місцем роботи та повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то єдиний внесок не нараховується та не утримується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.
 
Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної зарплати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами), а саме:
 
– якщо відпрацьовано частину місяця, а інша частина – перебування на лікарняному і сума заробітної плати та лікарняного не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, у якому отримано дохід, тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати;
 
– якщо лікарняний триває повний місяць;
 
– для працівника, у якого початок та закінчення перебування на лікарняному припадають на різні місяці, у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, то сума єдиного  внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується зарплата та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
 
Крім цього, вимоги щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не стосуються:
 
– винагород за договорами цивільно-правового характеру;
 
– заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи;
 
– заробітної плати працівника-інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка;
 
– заробітної плати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, з дотриманням певних умов.
 
Більш докладна інформація викладена у листі ДФС України від 14 лютого 2015 року №4979/99-99-17-03-01-17, з яким можна ознайомитися на веб-порталі (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/ediniy-sotsialniy-vnesok/184240.html).
 
Відділ комунікацій Головного управління
ДФС у Закарпатській області