На Виноградівщині відзначать 100-літній ювілей Юрія Костюка

  • Виноградів
  • 08:49 | 22.02.2012

21 лютого при голові районної ради Олегу Любімову відбулось засідання оргкомітету по проведенню вечора-спогаду з нагоди відзначення 100-річчя з дня народження відомого музикознавця, диригента і хормейстера, педагога і фольклориста Закарпаття XX століття, уроженця с.Сірми (нині Дротинці) Виноградівського району Юрія Юрійовича Костюка.
В результаті обговорення присутніми складено проект сценарію проходження заходу та визначено коло осіб, які будуть запрошені для участі у вечорі.
Так, зокрема, пропонується здійснити встановлення пам’ятної дошки; запросити вчителів музики загальноосвітніх шкіл району, представників громадських організацій, управління культури обласної державної адміністрації, Ужгородського коледжу культури і мистецтв, Ужгородського державного музичного училища імені Д.Є.Задора.
Членами оргкомітету вирішено у найближчі дні здійснити роботу по організації міроприємства, згідно розподілу обов’язків та зібратися ще один раз для остаточного врегулювання всіх невирішених питань.

 БІОГРАФІЯ.

 Костюк Юрій Юрійович народився 3 березня 1912 р. в с. Сірмі (нині Дротинці) на Виноградівщині в селянській сім’ї.

Серед відомих музикознавців, диригентів і хормейстерів, педагогів і фольклористів Закарпаття XX століття, як П.Милославський, Д.Задор, М.Кречко, М.Попенко, П.Лінтур та інші, особливо вирізняється самобутня й оригінальна постать Юрія Юрійовича Костюка.

Народився він 3 березня 1912 року в селі Сірмі (нині Дротинці) на Виноградівщині в селянській сім’ї. Перші основні знання з теорії музики отримав Ю.Костюк у горожанській школі у Севлюші (Виноградові). З 1927 по 1931 роки навчається б учительській семінарії у Мукачеві.

Потім—педагогічна робота. Спраглий до знань, Ю.Костюк мріє далі вчитися. Тому свою практичну і теоретичну музичну підготовку поглиблює у Празькій консерваторії.

Після розпаду Чехословаччини з 1 січня 1939 року Ю.Костюк стає професором музики і співів учительської семінарії у Севлюші, а з 1941 року — у Мукачеві. У січні 1944 року його мобілізовано і згодом відправлено на фронт. Вночі 27 квітня того ж року в селі Раківчик біля Коломиї Ю.Костюк перейшов на бік Радянської Армії.

У 1948 році назавжди переїжджає до Пряшева, допомагає розвивати музичну культуру українців Східної Словаччини. Займається педагогічною діяльністю. У 1953 році заснував перший професіональний Український ансамбль пісні і танцю, а в 1956 році—український народний ансамбль.

Через два роки Ю.Костюк знову повертається до педагогічної роботи. З 1964 року — старший викладач, я з 1966 року й до виходу на пенсію (1976) — доцент Пряшівського педагогічного факультету Кошицького університету ім.П.Й.Шафа-рика. Кілька років завідував тут кафедрою музичного виховання. Першою народною піснею, записаною Ю.Костюком у 1928 році разом з мелодією, була «Ой винко, винко». Пізніше записує та обробляє пісні для дитячих і мішаних хорів) «Народні пісні підкарпатських русинів», який підготували Д.3адор, П.Ми-лославський і Ю.Костюк. Цей збірник і сьогодні не втратив своєї науково?, цінності, і в 1992 році з’явилося його факсимільне видання.

У повоєнні роки Ю.Костюк записує українські народні пісні у селах Східної Словаччини. Він був ініціатором планомірного видання народних пісень Пряшівщини.

Ряд пісень, записаних Ю.Костаком, публікувалися у збірниках «Українські народні пісні2 (Київ, 1955),

•Збірник пісень для 1—6 класів загальноосвітньої школи з українською мовою навчання” (Братислава, 1955), “Закарпатські народні пісні (Ужгород, 1959),

•Закарпатські народні пісні” (Київ, 1962), «Репертуарний збірник» (Пряшів, 1963, №2) та ін.

Народні пісні, записані Ю.Костюком на Закарпатті та Пряшівщині, використовувалися ним у практичній музично-освітній роботі. Вони були основою репертуару всіх хорів, якими він керував.

Юрій Костюк — автор ряду музичних творів, як кантата для мішаного хору “Токаїк” на слова поета Шацинського, хорові твори із супроводом “Вітчизно — мати” на слова згаданого поета, “Зберігайте мир” на слова І.Галайди.

Певне місце в творчості Ю.Костака займає Інструментальна музика.

Як музикант-виконавець Ю.Костюк прекрасно грав на смичкових інструментах — скрипці, альті, віолончелі, а також на фортепіано — інструменті, необхідному для кожного музиканта-професіонала. Усе на обдарованість, витривалість і цілеспрямованість Ю.Костюка.

Чимало сил та знань віддавав Ю.Костюк педагогічній роботі. Він виховував музикою. На всіх заняттях вимагав від учнів та студентів максимальної активності. Крім цього, він був автором навчальних програм і методичних посібників з музичного виховання для українських загальноосвітніх шкіл. (-iv- Науково-дослідницька діяльність Ю.Костюка пов’язана з вивченням музичної культури нашого краю. На підставі багатого фактичного матеріалу про діяльність хорів у 1918 — 1938 роках написав наукову працю «Хорова культура Закарпаття і Пряшівщини», яка стала його доцентською дисертацією (1966). Пізніше він завершив ґрунтовну 600-сторінкову монографію “Закарпатоукраїнський музичний ренесанс”, в якій всебічно висвітлюється музичне життя Закарпаття у міжвоєнний період (1918— 1938). Обидві важливі наукові праці тоталітарна цензура заборонила друкувати. На жаль, вони ще й сьогодні невідомі широкому читачеві. У рукописах знаходяться й інші музичні та фольклорні матеріали Ю.Костюка.

  (Хланта І.В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті.Ужгород: Закарпаття, 1995.)

 Виноградівська районна рада                                               НОВИНИ SEVLUSH.INFO