Приклад для Закарпаття: Як безвідходні технології втілюються у Львові

• Топ-новини
• 13:30 | 30.12.2021

Як Закарпаття, так і Львівщина відомі своєю архітектурою, природою, західним колоритом, але, окрім цього, області об’єднує і проблема поводження зі сміттям.

У 2017 році львівські представники влади били на сполох через критичну ситуацію із вивезенням сміття: переповнені баки, неприємний запах, велика кількість гризунів, небезпека для життя людини та екології.

На початку 2021 року усі закарпатські та закордонні ЗМІ інформували про величезну кількість сміття у річках, які течією відносять його в Угорщину. Працівники водних господарств наших сусідів змушені виловлювати його самотужки. Цей прецедент став причиною міжнародних скандалів. Тому  закарпатцям як ніколи важливо вивчати тему поводження зі сміттям.

Завдяки престуру, який організувала ГО «Екосфера», Севлюш Інфо дізнавався, які кроки для вирішення сміттєвої проблеми залучають у своєму місті львів’яни.

Цьогоріч Львів став на бік філософії, яка полягає у скороченні продукування відходів поряд з вторинним використанням та переробкою – Zero Waste.

«Усі знають, що у Львові кілька років тому склалася катастрофічна ситуація, яка змусила переглянути наше ставлення до поводження зі сміттям, але не тільки переглянути, але й робити реальні кроки для того, щоб стати містом-взірцем, яке намагається якнайменше продукувати відходи і максимально ефективно його переробляти», – розповідає Оксана Кошак – начальниця управління з питань поводження з відходами Львівської міськради.

Наразі у Львові розпочалося будівництво сміттєпереробного заводу. Амбітною метою є те, що за 2 роки цей завод буде повноцінно функціонувати. Також вже стартував складний процес рекультивація сміттєзвалища. На 70% вирівняно схили полігону, зроблено купол, проводиться дегазація. Як зазначає Оксана Кошак, перший етап рекультивації має бути зробленим до липня наступного року. Відповідно, влада думає над тим, що б зробити на місці колишнього сміттєзвалища. Одними з ідей є побудова парку із канатними дорогами, поле для гольфу та лижні спуски.

Оскільки у місті за рік продукується 250 тисяч тонн сміття, мета – за 2 роки знизити цей показник на 5%, 55% – переробляти, 40% – захоронювати. Завдяки роздільному сортуванню відходів за 2021 рік вдалося зменшити об’єм сміття на сміттєзвалищі на 10% (22 тисячі тонн).

«За допомоги різних екоініціатив наші люди стали більш усвідомлені, почали купувати тільки найнеобхідніше», – акцентує начальниця управління з питань поводження з відходами.

У Львові майданчики для збору відходів облаштовані спеціальними контейнерами, аби кожен мав змогу відсортувати майже все. Було багато закидів від людей, що перевізник все одно окремо відсортоване відвезе на одне сміттєзвалище, однак цей процес було налагоджено таким чином, що перевізники надсилають фотозвіти. Тому, аби проводити просвітницькі заходи із населенням, буде збільшено фінансування із бюджету.

Ось невелика частина важливих ініціатив та спільнот, які наближають Львів до вирішення проблеми зі сміттям:

ГО «Нуль відходів Львів» – спільнота, яка консультує владу міста, залучається до розробки стратегій та рішень, що спрямовані на реформування системи поводження з твердими відходами.

Відмова від підгузників: У 2017 році було використано 33 мільярди підгузків у Європі. Тому у Львові існує ініціатива «Підгузки зайві», яка закликає використовувати меншу кількість підгузників для малечі та привчати дітей до горщика із більш раннього віку.

Перший банк їжі в Україні: Цей проєкт має на меті збирати у магазинах,  кафе та ресторанах продукти, термін придатності яких завершується, аби зменшити рівень органічних відходів та постачати харчування для малозабезпечених.

Мережа «Комірка»: крамниці, у яких можна придбати екотовари, де продають здорове харчування без пластикового пакування, навіть навпаки дають бонуси, коли  приходиш із власними багаторазовими торбинками.

Проєкт «Чисте місто»: Ініціатива, яка вже активно діє у Львові і допомагає навчальним та культурним закладам вчитися сортувати відходи, балансувати купівлю потрібних та непотрібних людині речей.

ГО «Зелена Коробка» ставить перед собою мету – навчити українців сортуванню відходів, зокрема й надати для цього зручні інструменти.

Одним із найуспішніших проєктів Львова є «Зелене місто»

Це перша станція компостування харчових та садових відходів на території України, яка запрацювала на початку 2021 року. Для того, щоб люди мали можливість долучатися до ініціативи, баки для збору органічних відходів поставили на контейнерних майданчиках майже по всьому місту. Місцеві ОСББ та підприємства підписують договори на вивезення органіки. Для мешканців це безкоштовно, а от бізнес платить за відвезення відходів, однак зі знижкою -50%.

Відтак відходи відвозять на станцію та переміщують у контейнер для знезараження при максимальній температурі 80 градусів.

За словами технологині ЛКП «Зелене місто» Мирослави Білокур, завдяки такій процедурі вдається усунути неприємний запах. А щоб не шкодити землі та підземним водам, територія, де розміщені відходи – заасфальтована.

Протягом 3-5 місяців відходи кожні 5 днів перемішує спецтехніка, далі компост просіюється і виходить звичайний ґрунт. Одна тонна коштує 309 гривень, тому його охоче купують аграрії.

Місцеві ОСББ самотужки компостують

Голова ОСББ «Любінська дорога» Михайло Дручек розповідає: «За 10 місяців моє ОСББ заощадило 290 тисяч на вивезенні сміття. Якби ще більша кількість людей викидали органіку в контейнери, то зекономити вдалося б більше. Для цього проводимо роз’яснювальні роботи. Тлумачимо, аби будівельне сміття не кидали в контейнери, вчимо сортувати ПЕТ-пляшки окремо та стискати».

Отриманий ґрунт мешканці будинків використовують для облаштування клумб, посадки сакур родом із Закарпаття та віддають іншим ОСББ.

На Закарпатті ж сміттєва ситуація набагато критична, трохи менше половини населених пунктів на Закарпатті навіть не мають налагодженого процесу вивезення сміття. Не так багато діє станцій зі збору та переробки відходів. Однак досвід сусідньої області мотивує та дає можливість більш достеменно вивчити механізми, які допоможуть позбутися статусу області, сміття якої «подорожує» річками аж до сусідніх країн.

Олександра Костьо, Севлюш Інфо

Фото: Андріана Сиванич