Севлюш.ІНФО

Switch to desktop Register Login

ВІЙСЬКОВУ ЧАСТИНУ У ВИНОГРАДОВІ РОЗФОРМУЮТЬ ?

Виноградівська ВЧ А-0332 завжди вважалася однією з найбільш підготовлених та потужних артилерійських частин Збройних Сил України. Протягом останніх десятиліть тут створено чудову матеріально-технічну базу. Нещодавно командир гарнізону полковник Валерій Єгоров пішов на заслужений відпочинок. На його місце призначили молодого та енергійного підполковника Олега Шемчука, який вже встиг освоїтися на новій посаді та окреслити коло завдань для підлеглих.

Чи гостинно зустрів Виноградів нового командира і які зміни слід очікувати нашим військовослужбовцям? Про це і не тільки в інтерв’ю з командиром військової частини – начальником Виноградівського гарнізону підполковником Олегом ШЕМЧУКОМ.

– Олеже Васильовичу, вітаємо Вас на Виноградівщині. Розкажіть, будь ласка, трохи про себе.

– Народився я на Хмельниччині в місті Ізяслав. Військову освіту здобув у Одеському інституті сухопутних військ, згодом у Національному університеті оборони України. Проходив службу на Хмельниччині, Львівщині, протягом останніх семи років – заступником командира, командиром 51 ОМБр у Володимирі-Волинському. Загальний стаж моєї служби в армії становить 20 років. На посаду командира ВЧ А-0332 мене призначили ще 11 травня, але приїхав сюди лише 5 червня. Проживаю наразі у гуртожитку на території ВЧ поки що сам, позаяк сім'я залишилася вдома, оскільки дружина там працює, дочка навчається.

– Поділіться своїми враженнями про наш район.

– На Закарпатті я взагалі вперше. Порівнюючи ваш край з Львівщиною, тут відчувається більш доброзичлива атмосфера між населенням. Нема, приміром, таких як у Львові націоналістичних настроїв, коли питають «Чому не розмовляєш українською?», тут кожен говорить тією мовою, яка йому ближча: українською, російською, угорською. Приїхавши, перші два тижні я приймав посаду, зустрічав своїх начальників. Познайомився з місцевою владою: головами міста Степаном Бочкаєм, райради Олегом Любімовим, РДА Тетяною Граб та її заступником Василем Якобом, із заступником голови ОДА Іваном Бушком, деякими депутатами районної і міської ради . Домовились про співпрацю та взаємодію із начальниками МВС, МНС, СБУ, прокуратури. Приємно, що тут панує доброзичлива обстановка, у які б двері не постукав – всі гостинно відкривають. Відчутною є і підтримка меценатів.

– Кожен керівник, прийнявши посаду, вимальовує нову стратегію роботи. А на які зміни слід чекати виноградівським військовослужбовцям під Вашим керівництвом?

– Змін у найближчому майбутньому слід очікувати радикальних, проте пов’язані вони із реформуванням Збройних Сил України взагалі: буде проведено оптимізацію керівного складу та частин, аби зробити армію більш професійною. Збройні сили Україні мають відзначатися не за кількістю, а за якістю. Якщо бути чесним, то мова йде не стільки про реорганізацію, як про розформування військової частини А 0332. У Володимирі-Волинському бригада вся в одному містечку, не так як на Закарпатті – порозкидана. Так само планують зробити і з нашою128-ю Окремою механізованою бригадою в перспективі, щоб не були військові частини Ужгорода, Мукачева, Виноградова та батальйон «Тиса» порозкидані, їх планують об’єднати. Хоча я приїхав сюди не розформовувати, а керувати. Але людина військова має бути готовою до всього і завжди беззаперечно виконувати вказівки керівництва. Щодо моїх підлеглих, то я впевнений, що без роботи не залишиться ніхто. Хоча ми можемо втратити контрактників, позаяк сімейні люди можливо не захочуть змінювати місце проживання.

– Ви говорите про реорганізацію армії. А от військова частина у Виноградові залишиться?

За попередніми даними – ні! Я йшов сюди керувати, а не розформовувати. Проте не хочу казати неправду. Залишиться четверта частина з того, що ми маємо. Що саме буде на території військової частини поки що невідомо. Тут чудова матеріально-технічна база. Мої попередники В’ячеслав Жиленко, а після нього – Валерій Єгоров створили чудову матеріально-технічну базу, особливо багато було зроблено за останні 12 років. Прослуживши в чотирьох артилерійських бригадах, такого полігону, як у Виноградові я ще не бачив, подібний бачив лише в одеському училищі. Звичайно, є проблеми. Стройовий плац у поганому стані, а от коштів на його ремонт нема.

– Чим наразі займаєтеся?

– Що стосується військової частини, то у зв’язку із оптимізацією армії професійною військовою підготовкою ми не займаємося, наразі виконуємо завдання по підготовці техніки, аби під час перевірки комісії все було в порядку, аби в терміни виконали завдання по реформуванню військової частини і здачі техніки. Окрім підготовки техніки працездатності та боєздатності, питання професійної підготовки командирів, сержантів, старшин, офіцерського складу з нас ніхто не знімав. Тому кожну середу проводимо тренування по стрільбі, аби не втратити навики. Також згідно наказу начальника генерального штабу – головнокомандувача ЗСУ націлюємося на професійну підготовку, фізичну, а також на мовну – щотижня по дві години вивчаємо англійську мову.

– Олеже Васильовичу, останнім часом юнаки намагаються уникати служби в армії. На Вашу думку – майбутнє за контрактною службою?

– Я за контрактну службу, але варто розуміти, що має бути поступовий перехід. І пройде десятиліття, доки ми з одного штату перейдемо на інший. Першочергово має бути інститут по підготовці сержантів-контрактників. Вже дещо робиться у цьому напрямку. Так, аби підняти імідж військових, 2011 рік на державному рівні був проголошений роком сержантів, а 2012-ий – рік командира лідера та фізичної підготовки. Зараз ми працюємо над тим, аби підтягнути животи і розправити широкі плечі. Безумовно професійна армія має бути контрактною. Щодо юнаків, які уникають армійського вишколу, то раніше казали, що якщо хлопець не служив, то це вже не хлопець. Я не кажу, що всі юнаки без винятку мають йти до лав армії, проте це все для їхньої користі, позаяк армія загартовує і дисциплінує. Зараз хлопці із більш заможних сімей після школи прагнуть здобути вищу освіту. Проте є юнаки й із багатодітних та малозабезпечених сімей, батьки яких не можуть допомогти їм у отриманні фаху. Тут цілком достойною альтернативою може стати саме служба за контрактом. Сума заробітної плати залежить від займаної посади. Паралельно з цим хлопець може вступати у вищий учбовий заклади і отримувати оплачувану відпустку на період навчальних та екзаменаційних сесій, коли йде у чергову відпустку – отримує матеріальну допомогу на оздоровлення.

– Сучасний солдат спроможний, в разі чого, захистити батьківщину?

– Щодо бойової готовності нашої частини – так, у нас є техніка і вона у належному стані. Якщо, не дай Бог, буде загроза війни – ми мобілізуємося і виконаємо завдання. Проблема може постати у наступному: всі частини у нас в скороченому стані, тому треба буде відмобілізовувати з «гражданки» особовий склад, призивати, як партизанів. Вдома нема роботи і багато людей виїжджає за кордон, тож саме боєздатних заробітчан нам може забракнути. Що стосується молоді, патріотичне виховання ведеться, проте зараз діти не ті, які були, приміром, 20 років тому, бо у школах зараз не обов’язково відвідувати уроків фізкультури. Хоча на Виноградівщині юнаки фізично підготовлені, займаються спортом, та треба усвідомлювати, що один регіон на інший не схожий.

– Чи смачна солдатська каша?

– У нас цивільні жінки готують їжу. Нещодавно 19 юнаків у гарнізоні (батальйоні «Тиса» і нашій військовій частині) приймали присягу, після якої ми запросили батьків у казарми і на обід. Вони були приємно вражені чистотою та порядком в казармах і смачною їжею. Щодня ми контролюємо, чи відповідають порції їжі визначеним нормам. У раціоні є овочі, м'ясо, різні крупи: все що необхідне для повноцінного харчування молодого організму.

– На дворі нестерпна спека. Чи витримують її солдати у кирзових чоботах та паркій камуфляжній формі?

– На території встановлені душові кабінки. Літній душ солдати приймають після ранкових тренувань, перед обідом, ввечері. Загальні шикування ми проводимо вранці. Потім я дозволяю ходити по території у майках. А от кирзові чоботи – це обов’язково. На обідню перерву у нас відведено дві години, за цей період хлопці встигають не лише пообідати, а й прийняти душ, відпочити. Медик стежить за дотриманням правил гігієни. Ввечері також душ. Тож поки що на стан здоровя ніхто не скаржиться. Відрадно, що наші солдати стійкі та витривалі до будь-яких умов, а, отже, виноградівчани можуть спати спокійна: наша армія їх береже.

Розмовляла Наталія КОБАЛЬ Новини Виноградівщини

Суспільно-політичне інтернет-видання "Севлюш Інфо" Е-mail для листування: sevlushredactor@gmail.com Е-mail з питань реклами: sevlushreklama@gmail.com Тел.: 096 396 68 31 Інтернет-видання публікує матеріали за зміст яких відповідає автор. Рукописи не повертаються. За зміст рекламних матеріалів та приватних оголошень на сторінках газети відповідальність несе рекламодавець. Всі права захищені. Передрук можливий лише за наявності посилання.

Top Desktop version