Севлюш.ІНФО

Switch to desktop Register Login

Верховна Рада відмовилася розширити права депортованих

За законопроект про відновлення прав депортованих, поданий членом фракції НУНС, лідером меджлісу кримсько-татарського народу Мустафою Джемільовим, проголосувало 177 депутатів. Серед регіоналів - всього 7 осіб. Комуністи не брали участі у голосуванні.

У проекті пропонувалося, зокрема, запровадити гарантії щодо відновлення прав депортованих за національною ознакою, повернення історичних назв населеним пунктам, які були перейменовані в радянські часи, визнання депортації незаконними і злочинними діями.

Мустафа Джемільов в інтерв'ю ВВС Україна нагадав, що це не перший випадок блокування ухвалення документу. Перший раз він був поданий до парламенту ще 2004 року. Але тодішній президент Леонід Кучма ветував його, висловивши незгоду з багатьма положеннями проекту. Зокрема, стосовно того, як сказав голова Меджлісу, що депортовані мають таке ж право на землю в автономії, як і місцеві жителі - працівники колгоспів і радгоспів.

"Кучма мотивував це тим, що такого положення не має в Земельному кодексі. Але ми сказали, що потрібно ухвалити цей закон про депортованих, а потім вносити правки у земельний кодекс. Всі вісім років ми боролися за ухвалення цього закону. В нинішньому варіанті йдеться про відновлення історичної справедливості в Криму, зокрема, в тих населених пунктах, звідки були депортовані. Це і питання реституції. Тобто компенсації забраного у репатріантів нерухомого майна", - каже Мустафа Джемільов.

Поліпшення чи вихолощення?

Мустафа Джемільов побоюється, що коли навіть у першому читанні документ був би ухвалений, до другого читання провладні фракції могли б так змінити закон, що він мав би декларативний характер.

"У нас є острах, що коаліція може "вихолостити" основні положення законопроекту. Адже уряд вже пропонував свій варіант. Це був чисто декларативний проект. Йшлося про те, зокрема, що депортовані є рівними з представниками всіх інших націй. Ми це знали і без нього. Але я не думаю, що нині буде вето президента, оскільки сам Янукович ще 2010 року доручив підготувати цей документ", - нагадує Мустафа Джемільов.

Між тим представники коаліції заперечують побоювання щодо кардинальної зміни законопроекту, називаючи їх упередженими.

Голова парламентського комітету з прав людини Олег Зарубінський сказав ВВС Україна, що можливі правки і доповнення до законопроекту мають на меті лише поліпшити документ.

"Ми рекомендували на засіданні Комітету ухвалити цей законопроект. Якщо хтось каже про можливість "вихолощенння" з нього основних положень, то я б так не говорив. Оскільки так можна про будь-який документ казати. Якщо ми рекомендували, то це для того, аби потім суб'єкти подавали свої поправки і поліпшували закон", - твердить голова Комітету з прав людини.

Наслідки депортації

Олег Зарубінський визнає, що в роки другої Світової війни з Криму найбільше було депортовано саме кримських татар.

"Це відбулося за один день і здійснено компактно на підставі спотворених фактів часів другої Світової війни. Я, як фахівець, можу сказати, що кримські татари не були більшими колабораціоністами з гітлерівською Німеччиною, ніж представники інших націй. Це вигадки сталінського режиму", - каже Олег Зарубінський.

Тим часом, лідер українських комуністів, промовляючи у середу в парламенті, сказав, що тисячі кримських татар під час війни перейшли на бік нацистів, і вивезення їх з Криму було зроблено саме для порятунку кримсько-татарського народу.

За оцінками кримсько-татарських організацій, в результаті депортації загинуло близько 46% вивезених татар.

Невирішені проблеми

Щодо головних проблем кримських татар, то, за словами Мустафи Джемільова, вони практично не вирішуються.

"Тут справи не дуже гарні. Останнім часом поступу у вирішенні проблем кримських татар немає. Більше того – є кроки назад. Асигнування з бюджету зведені практично до нуля, триває дискредитація кримських татар. Вони складають 13 відсотків населення автономії, але у структурах влади їх всього 3-4 відсотки", - каже лідер Меджлісу.

За його словами, має бути відновлена та форма державності, яка була до депортації – національно-територіальна автономія.

Якщо ці права не будуть відновлені, то Джемільов не виключає нових масових виступів і протестів представників кримських татар, які мали місце раніше.

Наприкінці минулого року у Сімферополі відбувся масовий мітинг кримських татар з вимогою відновлення їх прав в Україні. Лунали заклики до президента Януковича, парламенту і громадських організацій підтримати ініціативу кримських татар щодо проведення міжнародного форуму з питання забезпечення прав депортованих.

Два місяці тому назад посол США в Україні Джон Тефт пообіцяв, що Вашингтон закликатиме українську владу сприяти відновленню громадянських і матеріальних прав кримських татар, яких цей народ був позбавлений внаслідок злочинної депортації. Посол сказав на відкритті виставки кримськотатарського мистецтва в посольстві США в Києві, що цей народ є невіддільною складовою Криму і України в цілому.

Голова Комітету з прав людини Олег Зарубінський стверджує, що український уряд – це єдиний уряд, який робить багато для депортованих. Інші республіки колишнього СРСР, за його словами, відмовилися від допомоги, попри Бішкекські домовленості країн-членів СНД щодо спільної фінансової підтримки облаштування депортованих. Погоджуючись, що не все ще робиться для відновлення їхніх прав.

Джерело: ВВС Україна

Суспільно-політичне інтернет-видання "Севлюш Інфо" Е-mail для листування: sevlushredactor@gmail.com Е-mail з питань реклами: sevlushreklama@gmail.com Тел.: 0995395347 Інтернет-видання публікує матеріали за зміст яких відповідає автор. Рукописи не повертаються. За зміст рекламних матеріалів та приватних оголошень на сторінках газети відповідальність несе рекламодавець. Всі права захищені. Передрук можливий лише за наявності посилання.

Top Desktop version